На Підкарпатті освятили хрест загиблим повстанцям Закарпатської округи ОУН. ФОТО

8 жовтня в урочищі Лужки Рожнятівського району Івано-Франківської області освятили хрест на місці загибелі повстанців – членів Закарпатського окружного проводу ОУН.

Хрест установили заздалегідь – ще 1 липня цього року, передає сайт "УПА Перегінськ".

 Усі фото: upa-pereginsk.if.ua

Зранку була відправлена Служба Божа в церкві св. Андрія Первозванного в с. Лужках. Відтак монах Сергій  Святоандріївського скиту та отець Йона з церкви Архистратига Михаїла у Львові у присутності членів Братства ОУН-УПА Рожнятівського району та працівників Мшанського лісництва освятили хрест.

 

Загиблі повстанці належали до проводу Закарпатської округи Карпатського краю ОУН.

 

1—7 жовтня 1947 року Внутрішні війська МДБ провели чекістсько-військову операцію в Перегінському й Вигодському районах Станіславської області.

 

3 жовтня були виявлені повстанці – окружний провідник Олексій Безкоровайний-"Булевар" (1919—1947), районний референт пропаганди "Богдан" (він же "Кумпанович") та господарчий референт Закарпатського окружного проводу ОУН з охронцями.

Вони відхилили пропозицію здатися й загинули в бою. Вижив лише охоронець "Богдана" Микола Роїв-"Рубан", якого пораненим узяли в полон.

Як повідомлялося, у Єзуполі Івано-Франківської області в місцевій лікарні знайшли двері від карцеру з написами жертв НКВД.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.