На Підкарпатті освятили хрест загиблим повстанцям Закарпатської округи ОУН. ФОТО

8 жовтня в урочищі Лужки Рожнятівського району Івано-Франківської області освятили хрест на місці загибелі повстанців – членів Закарпатського окружного проводу ОУН.

Хрест установили заздалегідь – ще 1 липня цього року, передає сайт "УПА Перегінськ".

 Усі фото: upa-pereginsk.if.ua

Зранку була відправлена Служба Божа в церкві св. Андрія Первозванного в с. Лужках. Відтак монах Сергій  Святоандріївського скиту та отець Йона з церкви Архистратига Михаїла у Львові у присутності членів Братства ОУН-УПА Рожнятівського району та працівників Мшанського лісництва освятили хрест.

 

Загиблі повстанці належали до проводу Закарпатської округи Карпатського краю ОУН.

 

1—7 жовтня 1947 року Внутрішні війська МДБ провели чекістсько-військову операцію в Перегінському й Вигодському районах Станіславської області.

 

3 жовтня були виявлені повстанці – окружний провідник Олексій Безкоровайний-"Булевар" (1919—1947), районний референт пропаганди "Богдан" (він же "Кумпанович") та господарчий референт Закарпатського окружного проводу ОУН з охронцями.

Вони відхилили пропозицію здатися й загинули в бою. Вижив лише охоронець "Богдана" Микола Роїв-"Рубан", якого пораненим узяли в полон.

Як повідомлялося, у Єзуполі Івано-Франківської області в місцевій лікарні знайшли двері від карцеру з написами жертв НКВД.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.