На Підкарпатті освятили хрест загиблим повстанцям Закарпатської округи ОУН. ФОТО

8 жовтня в урочищі Лужки Рожнятівського району Івано-Франківської області освятили хрест на місці загибелі повстанців – членів Закарпатського окружного проводу ОУН.

Хрест установили заздалегідь – ще 1 липня цього року, передає сайт "УПА Перегінськ".

 Усі фото: upa-pereginsk.if.ua

Зранку була відправлена Служба Божа в церкві св. Андрія Первозванного в с. Лужках. Відтак монах Сергій  Святоандріївського скиту та отець Йона з церкви Архистратига Михаїла у Львові у присутності членів Братства ОУН-УПА Рожнятівського району та працівників Мшанського лісництва освятили хрест.

 

Загиблі повстанці належали до проводу Закарпатської округи Карпатського краю ОУН.

 

1—7 жовтня 1947 року Внутрішні війська МДБ провели чекістсько-військову операцію в Перегінському й Вигодському районах Станіславської області.

 

3 жовтня були виявлені повстанці – окружний провідник Олексій Безкоровайний-"Булевар" (1919—1947), районний референт пропаганди "Богдан" (він же "Кумпанович") та господарчий референт Закарпатського окружного проводу ОУН з охронцями.

Вони відхилили пропозицію здатися й загинули в бою. Вижив лише охоронець "Богдана" Микола Роїв-"Рубан", якого пораненим узяли в полон.

Як повідомлялося, у Єзуполі Івано-Франківської області в місцевій лікарні знайшли двері від карцеру з написами жертв НКВД.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.