Біля Чорткова віднайшли масове поховання розстріляних гестапівцями націоналістів. ФОТО

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді спільно з представниками історико-пошукового товариства "Патріот" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання розстріляних гестапівцями 27 листопада 1942 року українців – членів ОУН та їх симпатиків.

Про приблизне місце поховання жертв гестапівського терору на території Ягільницької сільради Чортківського району Тернопільської області  пошуковців повідомили мешканці Чорткова, передає "Чортків Online".

Усі фото: chortkiv.online

Як зазначив у коментарях заступник директора КП ЛОР "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук, точного місця могили не знав ніхто. Усе ж, пошуковцям вдалося його віднайти у полі неподалік села Ягільниця.

 

Розкопки розпочали 3 жовтня, а вже на другий день пошуковці приступили до ексгумації й ексгумували 33 людських останки. "За деякою інформацією їх тут має бути 52", – зазначив Володимир Харчук.

 

З артефактів у розкопі віднайшли натільні медальйони із зображенням Божої Матері та написами церковнослов’янською мовою, залишки паперових сторінок молитовників, на яких також проглядаються слова кириличним шрифтом, а також ґудзики, гільзи від патронів, гребінці, підошви взуття тощо.

 

На сьогодні працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" продовжують роботи з ексгумації людських останків в околицях села Ягільниця на Тернопільщині.

 

ДОВІДКА:

Масовий розстріл заручників під Ягільницею 27 листопада нацисти здійснили як акт помсти за те, що 21 листопада член Проводу ОУН Дмитро Маївський під час облави у Львові застрелив офіцера СС Герхарда Шарффа.

За даними офіційного видання Проводу ОУН "Ідя і Чин", серед страчених були як члени ОУН, так і позаорганізаційні українці:

  1. о. Витвицький Павло священик
  2. Сатурський Степан солтис
  3. Мельничук Василь магістр права
  4. Сельський Роман інженер
  5. Сорук Микола
  6. Содорук Володимир
  7. Сливка Юра
  8. Магера Богдан учитель
  9. др. Коссак Олекса адвокат
  10. Ліцовський Богдан
  11. Тихович Володимир
  12. Тулівський Степан
  13. Парасюк Михайло
  14. Григорович Дмитро, учитель
  15. Левнцький Володимир
  16. Юрах Василь, урядник
  17. Закшевський Стах, учитель
  18. Кушнірик Петро, рільник
  19. Миськів Іван
  20. Станиславів Михайло, директор друкарні
  21. Копач Михайло, складач
  22. Ходорівський Михайло, складач
  23. Пришлюга Іван, складач
  24. Бідованець Теодор, купець
  25. Печерський Михайло, секретар громади
  26. Ревуцький Осип, рільник
  27. Ревуцький Микола, учитель
  28. Терлицький Микола, рільник
  29. Бабак Іван, крамар
  30. Змисловий Петро, рільник
  31. Кобелецький Іван, рільник
  32. Гамаровський Микола, рільник
  33. Патик Михайло, рільник
  34. Мельникович Осип, солтис
  35. Мельникович Михайло, рільник
  36. Сілецький Михайло, рільник
  37. Жовнірчук Микола, рільник
  38. Чайка Осип, солтис
  39. Немерівський Осип, рільник
  40. Магур Василь, рільник
  41. Борис Іван, рільник
  42. Васишак Іван, купець
  43. Гаргас Ілько, крамар
  44. Шопт Михайло, рільник
  45. Бурко Михайло, рільник
  46. Сорока Петро, секретар громади
  47. Борис Степан, солтис
  48. Номерівський Степан, рільник
  49. Панчишин Юрій, дяк
  50. Гірняк, робітник
  51. Мудрий Володимир, урядник
  52. Петель Василь, інженер.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.