Спецпроект

П'яте засідання Українсько-польського форуму істориків відбулося в Черкасах

19–21 жовтня у Черкасах відбулося V засідання Українсько-польського форуму істориків. Цього разу темами для обговорення стали події на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Доповіді на тему "Холмщина/Східна Люблінщина у 1942 р." від української сторони виголосив Юрій Макар, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, від польської — професор Ігор Галагіда, начальник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Гданську.

Мирослав Іваник, український дослідник із Торонто (Канада) та доктор Маріуш Зайончковський, працівник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Любліні представили доповіді на тему "Холмщина/Східна Люблінщина у 1944 р.".

Виступ доктора Мірослава Шуміли, директора Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті узагальнив тематику польсько-українських стосунків на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Під час наступного засідання Форуму, яке заплановане на березень 2018 року в Польщі, обговорюватиметься проблематика щодо поляків та українців у Східній Галичині в 1943—1945 роках.

У зв’язку із різницею в оцінках українських та польських істориків подій березня 1939 року учасники Форуму вирішили, що в рамках осіннього засідання 2018 року буде обговорюватись питання Карпатської України/Підкарпатської Русі і українсько-польських стосунків у 1939 роках.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин. 

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України.

Четвертий польсько-український форум істориків проходив у березні 2017 року в Кракові. Зустріч була присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля

Третє засідання відбулося в жовтні 2016 року в Києві. Історики дискутували про оцінку українсько-польського конфлікту в часи Другої світової війни на Західній Україні.

Друга сесія Форуму проходила в березні 2016 року в Варшаві. Науковці аналізували діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 роках. 

Перше засідання Форуму провели в листопаді 2015 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.