Спецпроект

Німецьку бабусю засудили до в'язниці за заперечення Голокосту

Суд у Берліні засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

У понеділок, 16 жовтня, Урсула Хафербек була визнана винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, повідомляє "Українська правда" з посиланням на Deutsche Welle.

За інформацією суду, в січні 2016 року жінка публічно заявляла, що Голокосту не існувало. Вона також заперечила масові вбивства в газових камерах в концентраційному таборі Освенцим, заявляючи, що в цьому факті "немає нічого правдивого".

Під час перерви в засіданні суду Хафербек повторила свою точку зору. "В Освенцимі не застосовувалося отруєння газом", - заявила вона.

Адвокат підсудної наполягав на тому, що судове переслідування Хафербек є порушенням права на свободу думок. Сама Хафербек стверджувала, що її висловлювання були цитатами з книги, яку вона продемонструвала в залі суду. Проте суд визнав, що все сказане жінкою було "її власною мовою".

Раніше Хафербек неодноразово судили за аналогічними звинуваченнями. Починаючи з 2015 року вона вже не менше п'яти разів була засуджена до позбавлення волі, проте вироки не набрали чинності, оскільки вона їх оскаржувала.

У серпні 2017 року Хафербек була засуджена до двох років в'язниці за заперечення злочинів нацистського режиму.

Нагадуємо, що це не перший прецедент покарання за публічне заперечення Голоксту в Німеччині. "Історична правда" писала, як у 2015 році окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту. 

Як повідомлялося, в липні цього року Канада вчетверте позбавила громадянства 93-річного колишнього службовця нацистської айнзацкоманди Гельмута Оберлендера.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.