У Львівській галереї мистецтв забракло 621 експоната

621 музейний експонат не знайдено у фондах Львівської галереї мистецтв. Нестачу було виявлено під час проведення інвентаризації музейних комплексів, які входять у Галерею мистецтв.

Про це пише Радіо "Свобода" з посиланням на директора галереї Тараса Возняка.

На сьогодні, згідно з результатами інвентаризації, у десяти групах фондів галереї мистецтв не виявлено шість скульптур, зокрема дерев’яної австрійської школи XVIII століття – "Розп’яття", три роботи невідомих майстрів, а це кам’яну скульптуру "Фрагмент різьби по каменю", дерев’яні – "Святий Онуфрій" і "Голова Христа".

Серед зниклих робіт і гіпсова скульптура Луїзи Штеренштейн "Жіночий портрет" та бронзова скульптура Юлія Синкевича "Плач". Недорахувались фахівці комісії також вісімнадцять антикварних меблів, а це шафи, столи, стільці, комод, люстра, які періодично експонувались.

Не вистачає у фонді семи монет періоду Великого князівства Сигізмунда ІІ, Речі Посполитої, а це XVII-XVIII століття, а також шести творів мистецтва: "Портрет подружжя" Данте Россетті та п’ять робіт невідомих майстрів.

Під час звірення музейних предметів виявлено, що бракує двадцяти чотирьох глиняних предметів – чорної кераміки – славної гаварецької школи, виконаних майстрами. Тридцять дев’ять експонатів із гаварецького фонду не відповідають тим записам, які є у переліку галереї. Тобто, це замінені глечики, макітри, підсвічники, збанки.

"Звірка відбувається по групах зберігання, наприклад, "меблі", ці предмети можуть знаходитись і в Золочівському, і в Олеському замку чи у Львові. За результатами звірки на 18 жовтня 621 музейний предмет відсутній або підмінений іншими, ці експонати різних століть. Ми тільки кількісно оцінили, а наступним етапом може бути виявлення фальшованих предметів, коли предмет автентичний підміняється копією. А це робота складніша, дуже контраверсійна, але залучатимемо фахівців з інших регіонів. З нумізматики не було шість предметів, а тепер звірили і ще одного не виявили на місці", – каже Радіо Свобода директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк.

Найбільше пропало експонатів із Олеського фондосховища. Тим часом головний хранитель музею "Олеський замок", що є відділом Львівської галереї мистецтв, Тетяна Сабодаш звернулась із листом до президента, в якому заявила, що її безпідставно "звинувачують у зникненні монет, у підміні музейних експонатів. Усі пред’явлені мною документи засвідчують, що це є груба фальсифікація, брехня", мовиться у листі працівниці.

"Коли ми звіряли групу "нумізматики" спеціально возили експерта, який все компетентно розповів. По Олеському замку комісія працювала понад півроку, це дало результат звірки. І підлеглі Сабодаш підписались, що відсутні предмети. Тетяна Сабодаш є зберігач, щодо неї не маю жодних закидів, зі здивуванням побачив таку велику відсутність предметів. Очевидно, що поліція повинна виявити, в який спосіб пропали ці речі", – наголосив Тарас Возняк.

Дирекція Львівської галереї мистецтв зробила третє подання у Нацполіцію Львівщини, повідомивши про зниклі музейні предмети. Адже на сьогодні триває два досудові слідства щодо зникнення експонатів із фондів галереї.

На початку цього року поліція порушила кримінальне провадження за зверненням керівника галереї мистецтв за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Тоді було виявлено, що з Музею давньої української книги викрадені понад півтисячі експонатів, зокрема стародруки і рукописи XVI-XХ століть, кириличні видання. Влітку цього року Кам’янко-Буська районна поліція почала досудове розслідування справи щодо зникнення зі збірок галереї частини колекції монет.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.