Пам'ятник Олегові Ольжичу відкрили в Житомирі. ФОТО

У Житомирі в п’ятницю, 27 жовтня, відкрили пам’ятник Олегу Ольжичу (Кандибі) – визначному українському поету, археологу та керівнику ОУН(м).

Як інформує "Новинарня", участь у заході взяли зокрема голова Житомирської ОДА Ігор Гундич, мер Житомира Сергій Сухомлин, голова ОУН і перший заступник Держтелерадіо Богдан Червак, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

Урочистості відбулися на розі вулиць Перемоги та Ольжича, у сквері імені Ольжича.

 Усі фото: FB Богдан Червак
 

"Сьогодні ми відкриваємо перший в Україні пам’ятник націоналісту, видатному поету, політичному діячу, археологу, почесному громадянину міста Олегу Ольжичу", – сказав на відкритті Ігор Гундич, якого цитує УНІАН.

Як заявив Богдан Червак, "великий син української нації повернувся в Україну, повернувся як герой".

 

"Але це пам’ятник не тільки Олегу Ольжичу. Це пам’ять про всіх, хто у складі похідних груп ОУН на чолі з Ольжичем у 1941-1942 роках віддали своє життя за незалежність і соборність України", – зазначив Червак у "Фейсбуці".

Читайте також:

Олег Ольжич. Поет національного героїзму

Вельмишановний товаришу Олег! Листування Олега Ольжича та Євгена Коновальця

До України повертається архів Ольжича

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".