Три десятки організацій столиці закликають Київраду завершити декомунізацію вулиць міста

Київська міська рада має завершити перейменування вулиць столиці, які підпадають під дію закону про декомунізацію, а також увічнити в міській топоніміці визначних діячів українського визвольного руху Миколу Міхновського та Людмилу Фою, - з таким відкритим листом до депутатів звернулись три десятки громадських організацій.

Звернення громадськості спровокували події на засіданні Київської міської ради 12 жовтня 2017 року. Тоді деякі депутати, у тому числі й значна частина депутатів фракції "Солідарність", вирішили заблокувати здійснення топонімічних змін та виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у столиці.

Зокрема, пишуть активісти, ідеться перейменування вулиць Петровського, Семашка, Генерала Наумова, проспекту Героїв Сталінграда та інших об’єктів, які є символікою доби панування КПРС.

Громадськість також висловила своє обурення тим, що міська рада столиці не спромоглася увічнити в міській топоніміці таких визначних діячів українського визвольного руху як Микола Міхновський та Людмила Фоя, незважаючи на те, що ці пропозиції пройшли усі необхідні формальні процедури і були підтримані переконливою більшістю киян на громадських обговореннях.

"Життя Міхновського безпосередньо пов'язане з Києвом, адже він тут мешкав, навчався, а також брав активну участь в розбудові війська Української Народної Республіки. Окрім того, якраз цього року Україна відзначає 100 років від початку Української революції 1917 року, одним з основних натхненників якої був саме Микола Міхновський", — пояснює Максим Кобєлєв, голова громадської ініціативи "Дріжджі".

Також у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75-ту річницю створення УПА, легендарною розвідницею якої була киянка Людмила Фоя.

"Ганебно, що у рік, коли Україна відзначає ювілеї настільки важливих подій національної історії, Київрада не просто гальмує "декомунізацію" столиці та наповнення столичного публічного простору українським змістом, а навіть відверто ігнорує волю киян, які однозначно висловилися на користь таких перейменувань", — обурюються активісти.

Громадські організації закликали депутатів Київради виконати вимоги українського законодавства, продовжити очищення столиці від топонімічного колоніального спадку і нарешті реалізувати волю киян, підтримавши усі пропозиції перейменувань, які містяться в  проекті рішення Київської міської ради №08/231-4799 від 05.12.2016 "Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві".

"Раніше керівництво міста та депутати Київради не раз демонстрували державницьку позицію. Сподіваємось, що і цього разу депутати ухвалять рішення на користь України і на користь майбутнього, а не в догоду минулому та дріб’язковим політичним інтересам", — сподіваються підписанти.

Звернення підписали:

  • Громадська ініціатива "Дріжджі"

  • Громадський сектор Євромайдану

  • ГО "C14"

  • ГО "Братство АТО"

  • БО "Фонд оборони України"

  • ГО "Вогонь відродження"

  • Спілка ветеранів війни з Росією

  • Спілка Української Молоді в Україні

  • Всеукраїнська громадська організація "Не будь байдужим!"

  • Центр Національного Відродження

  • Національний центр правозахисту

  • 16 сотня Самооборони Майдану

  • Громадянський рух "Відсіч"

  • Ініціатива "Україномовний Київ"

  • Київське міське об’єднання ГО "Всеукраїнське Товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка"

  • Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса

  • ГО "Країна гідних людей"

  • ГО "За комфортне життя"

  • ГО "Голінська сотня"

  • ГО "Молодьожка"

  • Рух "Простір свободи"

  • ГО "Асоціація молодіжних громадських ініціатив та організацій"

  • Молодіжний націоналістичний конгрес

  • ГО "Мегамарш"

  • Ініціатива "Бойкот російської попси"

  • Ініціатива "Бойкот російського кіно"

  • Об'єднання студіюючої молоді "Зарево"

  • ВГО "Молодий Народний Рух"

  • ГО "За українськомовний Київ"

  • Інститут реформ та розвитку Києва

  • Мережа "Вільні Люди"

Як повідомлялося, відомі інтелектуали закликали міську владу Львова надати ім'я польського політичного і громадського діяча, прихильника співпраці з Україною Яцека Куроня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.