В Івано-Франківську виявили 134 скелети жертв НКВД. ФОТО

На вулиці Ленкавського, недалеко від міського озера в Івано-Франківську фахівці комунального підприємства "Пам’ять" розкопали та ексгумували 134 тіла.

Про це повідомли на прес-конференції, яка відбулася в Івано-Франківській облдержадміністрації в четвер, 2 листопада, пише івано-франківський обласний тижневик "Репортер".

 

Влітку цього року, енергетики прокладали кабель та натрапили на скелетовані людські останки. За словами директора комунального підприємства "Пам’ять"підприємства Василя Тимкова, коли почали розчищати територію, зрозуміли що натрапили на масове поховання.

"Спершу ми розчистили одну траншею розміром 10.5 метрів, – говорить Василь Тимків. – Там виявили валетоподібне поховання людей з простріляними черепами по два, а то й три рази. Потім розкопали ще дві такі траншеї".

 
 

Тимків упевнений, що ці поховання 1939-1940 років, адже серед особистих речей знайшли польські та радянські монети, які лише вводились в обіг. Ще серед особистих речей знайдено чимало хрестиків, медальйонів.

 

"Є один хрест в якому зберігалися мощі, а з іншого боку було написано – Рим, – розповідає дослідник. – Отже, він міг належати священику. Був медальйон – член братства тверезості. Такі діяли до війни при УГКЦ і в неї входило чимало членів ОУН. Ще взуття, окуляри, вставні щелепи, зубні щітки, прикраси, гребінці. Це свідчило, що загиблі – міські жителі".

За словами лікаря-судмедексперта Омеляна Левицького, останки він досліджував біля місяця: "З останків на Ленкавського дослідив, що серед загиблих було двоє дітей 8-16 років". Також фахівець стверджує, що в кожному регіоні НКВД страчувало за своєю схемою. Якщо в Дем’яновому лазі переважно пострілами в потилицю, то тут убивали гострими тупими предметами, наприклад, гвинтівками.

 
 

"У 70 скелетів – потрощені черепи, – говорить Левицький. – Багато переломів щелеп, ребер. Схоже не хотіли, аби чули постріли і забивали до смерті. Рідкий випадок, коли знайшов череп старшої жінки – приблизно 80 років з трьома пострілами. Ще в одної старенької жінки зламані два шийні хребці – її сильно вдарили по шиї. Багато черепів з вихідними отворами від куль, що свідчить – стріляли знизу щелепи. Таких 16 пошкоджень. Вперше таке бачив".

Фахівець стверджує, що німці просто розстрілювали з автоматів, а тут людей катували, мовляв, точно не німецький почерк, а НКВД. Крім того, на місці розкопок знайдено гільзи від зброї радянських часів.

 

За словами Василя Тимкова, вперше за останні роки ці розкопки провели без зайвих труднощів завдяки фінансовій підтримці облради. Зокрема, діє програма масових перепоховань жертв політичних репресій.

"Щось схоже є лише у Львівській області, – говорить Тимків. – Якби це було масово – в національних масштабах, то вже би давно відбувся Нюрнберзький процес над комуністичними злочинцями. Тоді нині би не було тої українсько-російської війни".

Зараз КП "Пам’ять" будуть готуватися до перепоховання кожного в окремій домовині. "Це найменше, що ми можемо зробити. Є варіант поховати в Дем’яновому лазі", – повідомив Тимків.

Як повідомлялося, у львівському Парку культури імені Богдана Хмельницького завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza