Спецпроект

Колекція в Музеї Ханенків під загрозою через відсутність опалення

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків стурбовані умовами зберігання колекції через відсутність опалення в приміщеннях.

Про це написала на своїй сторінці у мережі Facebook заступник генерального директора з наукової роботи Олена Живкова, передає "Українська правда. Життя".

Вона, зокрема, уточнила, що температура у фонді живопису Музею Ханенків тримається на рівні 8,5 – 9,2 градуси, хоча за всіма світовими стандартами повинна бути 18-19 градусів +/- 2 градуси, а вологість 50% +/- 2%.

"Температура в фондах ніколи ще (а я працюю в музеї 35 років) не падала так низько", – уточнює Живкова.

"Нехай не завтра, але ближче до грудня, тепло все ж включать, і тоді старе дерево і старі полотна почнуть швидко зсихатися. Ікони і живопис на дошках цей процес просто порве, а фарба, стиснувшись на полотнах лопне, підніметься "дахами", згорнеться трубочками і осиплеться", – пояснює вона.

Заступник генерального директора з наукової роботи зазначає, що "музей писав листи, телефонував і благав", але "відповіді немає".

Як повідомили у "Київенерго", така проблема існує у всіх музеях Києва, кінотеатрах та інших закладах, що фінансуються з бюджету.

"Ми знаємо про цю проблему. До нас звертається "Софія Київська", просить кінотеатр "Жовтень" та інші. Але ми нічого не можемо вдіяти. Ми це питання ціни на газ вирішуємо з квітня, і воно досі не вирішене", – сказали у прес-службі компанії.

У "Київенерго" додали, що постійно ведуть переговори з Кабміном, а у четвер, 2 листопада, написали відкритого листа до НКРЕКП.

"Але різниця у ціні дуже велика – ми купуємо газ по 7,9 тисячі гривень за 1 тис. м³, а у тарифі на виробництво тепла його вартість 4,94 тисячі гривень за 1 тис. м³. Шляхів покриття її немає. Відповідно проблема досі не вирішена.

Рішення про дату подачі тепла у соціальні заклади немає. І коли воно може бути, нам невідомо", – підсумували у прес-службі.

"Українська правда" також намагається отримати коментарі з цього приводу у КМДА.

Раніше в КМДА повідомляли, що дійсно питання подачі тепла у відомчі та адміністративні будинки досі залишається невирішеним.

"Ми неодноразово говорили про те, що не врегульовано питання ціни на газ для бюджетних установ після підняття ціни на газ на 60% Кабміном", – пояснював заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, міська влада неодноразово зверталася і до Кабміну, і до НКРЕКП з проханням терміново вирішити це питання.

"На жаль, ця проблема досі неврегульована. Нам довелося підключати школи в антикризовому режимі. Рішенням комісії з надзвичайних ситуацій у п’яницями зобов’язали "Київенерго" підключити школи, оскільки розуміли прогноз на понеділок (23 жовтня – ред.)", – сказав Пантелеєв.

"Але ситуація залишилася на тому ж рівні. Питання ціни не вирішено, і насьогоднішній день ми не підключаємо будівлі адміністративні, міністерства, відомства, які фінансуються з бюджету у питанні опалення", – додав він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.