Спецпроект

Колекція в Музеї Ханенків під загрозою через відсутність опалення

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків стурбовані умовами зберігання колекції через відсутність опалення в приміщеннях.

Про це написала на своїй сторінці у мережі Facebook заступник генерального директора з наукової роботи Олена Живкова, передає "Українська правда. Життя".

Вона, зокрема, уточнила, що температура у фонді живопису Музею Ханенків тримається на рівні 8,5 – 9,2 градуси, хоча за всіма світовими стандартами повинна бути 18-19 градусів +/- 2 градуси, а вологість 50% +/- 2%.

"Температура в фондах ніколи ще (а я працюю в музеї 35 років) не падала так низько", – уточнює Живкова.

"Нехай не завтра, але ближче до грудня, тепло все ж включать, і тоді старе дерево і старі полотна почнуть швидко зсихатися. Ікони і живопис на дошках цей процес просто порве, а фарба, стиснувшись на полотнах лопне, підніметься "дахами", згорнеться трубочками і осиплеться", – пояснює вона.

Заступник генерального директора з наукової роботи зазначає, що "музей писав листи, телефонував і благав", але "відповіді немає".

Як повідомили у "Київенерго", така проблема існує у всіх музеях Києва, кінотеатрах та інших закладах, що фінансуються з бюджету.

"Ми знаємо про цю проблему. До нас звертається "Софія Київська", просить кінотеатр "Жовтень" та інші. Але ми нічого не можемо вдіяти. Ми це питання ціни на газ вирішуємо з квітня, і воно досі не вирішене", – сказали у прес-службі компанії.

У "Київенерго" додали, що постійно ведуть переговори з Кабміном, а у четвер, 2 листопада, написали відкритого листа до НКРЕКП.

"Але різниця у ціні дуже велика – ми купуємо газ по 7,9 тисячі гривень за 1 тис. м³, а у тарифі на виробництво тепла його вартість 4,94 тисячі гривень за 1 тис. м³. Шляхів покриття її немає. Відповідно проблема досі не вирішена.

Рішення про дату подачі тепла у соціальні заклади немає. І коли воно може бути, нам невідомо", – підсумували у прес-службі.

"Українська правда" також намагається отримати коментарі з цього приводу у КМДА.

Раніше в КМДА повідомляли, що дійсно питання подачі тепла у відомчі та адміністративні будинки досі залишається невирішеним.

"Ми неодноразово говорили про те, що не врегульовано питання ціни на газ для бюджетних установ після підняття ціни на газ на 60% Кабміном", – пояснював заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, міська влада неодноразово зверталася і до Кабміну, і до НКРЕКП з проханням терміново вирішити це питання.

"На жаль, ця проблема досі неврегульована. Нам довелося підключати школи в антикризовому режимі. Рішенням комісії з надзвичайних ситуацій у п’яницями зобов’язали "Київенерго" підключити школи, оскільки розуміли прогноз на понеділок (23 жовтня – ред.)", – сказав Пантелеєв.

"Але ситуація залишилася на тому ж рівні. Питання ціни не вирішено, і насьогоднішній день ми не підключаємо будівлі адміністративні, міністерства, відомства, які фінансуються з бюджету у питанні опалення", – додав він.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.