Спецпроект

Заступник міністра культури Польщі вважає УІНП громадською організацією

Заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін заявив, що Україна довірила вести історичний діалог з Варшавою інституції, яку очолює "безвідповідальна особа з нав’язливими антипольськими ідеями".

Про це польський чиновник сказав в ефірі телеканалу TVN24 в понеділок, 6 листопада, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на dziennik.pl.

В ефірі польського телебачення Селлін коментував звинувачення на адресу міністра культури та віце-прем’єра Польщі Пйотра Глінського, який під час недавнього візиту в Україну "не наважився" запалити свічки на могилах жертв УПА".

Селлін зауважив, що головною метою візиту міністра було спонукати українських партнерів винести історичний діалог на урядовий рівень. Втім, за його словами, зробити цього не вдалося.

"У нас так є, а в Україні, на жаль, це не так… Дивно, чому українська держава таке важливе питання доручила неурядовій організації, українському аналогу IPN (Інституту національної пам’яті), яку на додачу очолює людина, на мій погляд, безвідповідальна у своєму ставленні до Польщі, часто з антипольськими нав’язливими ідеями", - сказав Селлін.

Заступник польського міністра культури додав, що у відносинах з Україною "необхідне терпіння". "Історичні відносини дуже складні, але ми повинні пам'ятати причину такого становища", - додав він.

Нагадаємо, нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський оголосив, що Польща запускає процедури, які не дозволять людям, що демонструють вкрай антипольські погляди, в’їхати до країни.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.