Кількість комуністичних вулиць у Білорусі перевищує національні в 20 разів. ІНФОГРАФІКА

У Білорусі кількість вулиць із національними назвами у 20 разів менша за вулиці з радянськими.

Про це повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода", в чиєму розпорядженні є топографічні дані компанії "Яндекс".

Наприклад, сукупна довжина всіх білоруських вулиць Леніна складає 440 км, Жовтневих – 382 км, а Радянських вулиць – 698 км.

У той же час, вулиць із національними назвами в Білорусі в 10—20 разів менше, ніж із радянськими. Протяжність усіх вулиць імені керівника польського антиросійського повстання 1863—1864 років Костянтина Калиновського складає всього 33 км, першодрукаря Франциска Скорини – 49 км, вулиць Незалежності – 40 км.

Джерело: білоруська служба Радіо "Свобода" 

Причому національні назви зосереджені переважно в західній і центральній Білорусі. Вулиць і проспектів Незалежності на Гомельщині та Могильовщині немає зовсім. 

У компанії "Яндекс" уточнили, що дані можуть бути неповними, оскільки до уваги бралися тільки ті вулиці, які нанесені на "Яндекс-карти".

Як повідомлялося, у Вітебську на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".