Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького

Київський полк президента України отримав ім’я Богдана Хмельницького та новий бойовий прапор.

Верховний головнокомандувач Петро Порошенко переконаний, що ім’я славетного гетьмана надихатиме українських вояків у боротьбі з російською агресією, йдеться в сюжеті ТСН.

Порошенко у виступі пояснив, що підрозділ має всі підстави пишатися своєю історією та гідно нести нове ім’я та прапор зі згадкою про видатного гетьмана.

"Дебальцеве, Щастя, Попасна, Савур-Могила, Станиця Луганська, Маріуполь, Широкине – далеко не повний перелік точок, де військовослужбовці полку гідно виконували завдання із захисту України", - наголосив глава держави.

Таким чином, полк нав’язується до традицій 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. Богданівці, створені в травні 1917 року в Києві, були першою національною військовою частиною в Наддніпрянській Україні.

Богданівці 1917. Створення 1-го Українського полку імені Хмельницького

ДОВІДКА:

Окремий Київський полк Президента України веде свою історію від 1-го полку Національної гвардії України, який утворився в 1992 році шляхом переформування 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР.

Протягом свого існування ву складі НГУ частину переформовували в 24 окрему бригаду НГУ та 24 окрему Київську бригаду спеціального призначення НГУ.

Під час ліквідації Національної гвардії в 1999—2000 роках бригаду передали в Збройні сили під назвою Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України.

Указом Президента України № 646/2015 з назви частини вилучено радянські нагороди, а найменування полку змінено на Окремий Київський полк Президента України. 

У мирний час головні функції полку – забезпечення охорони заходів за участі Глави держави та мінстра оборони. У воєнних умовах на полк покладаються завдання з охорони особливо важливих об’єктів, зокрема й резиденції Президента України. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.