З могили Михайла Коцюбинського в Чернігові викрали 100-кілограмове погруддя

У Чернігові з могили класика української літератури Михайла Коцюбинського зникло погруддя масою в 100 кг.

Про повідомляє "Укрінформ" з посиланням на старшого інспектора Чернігівського відділу поліції Наталію Човпило.
Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 297 ККУ (наруга над могилою) за фактом події.
Було... Фото: ukrlitzno.com.ua

"Зранку нам надійшла інформація про викрадення погруддя з могили Михайла Коцюбинського. На місці працювала слідчо-оперативна група. За фактом злочину відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою)", - розповіла речниця міської поліції.

За словами Човпило, викрадення відбулося, імовірно, вночі. Зараз поліція встановлює обставини скоєння злочину та шукає свідків. А також звертається до населення з проханням на умовах анонімності надавати правоохоронцям будь-яку інформацію про причетних до наруги над пам'ятником осіб чи обставини викрадення бюсту.

...Стало. Фото: газета "Чернігівські відомості"

Як відомо, могила Коцюбинського знаходиться на Болдиній горі Чернігова. Погруддя письменника на прямокутному постаменті було встановлене у 1955 році. За словами директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Ігоря Коцюбинського, воно важить понад 100 кілограмів і виготовлене із бронзи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.