Статтю російського історика про Бандеру визнали екстремістською

Статтю російського історика Кирила Александрова "Бандера и бандеровцы: кем они были на самом деле" визнали екстремістською.

Статтю оприлюднила "Новая газета" у 2014 році, повідомляє російська служба Радіо "Свобода".

Кирило Александров. Фото: Радіо "Свобода"

Експерти з Російського педагогічного університету ім. Герцена виявили у статті виправдання воєнних злочинів. На цій підставі міський суд Санкт-Петербурга постановив заблокувати статтю, підтвердивши винесене раніше рішення Ленінського районного суду від 27 березня 2017 року.

Статтю визнали екстремістською попри те, що в ній не знайшли ані пропаганди національної вищості, ані ідей тероризму або нацистської символіки, ані закликів до повалення конституційного ладу в Росії, обурюється адвокат Натела Пономарьова.

Свій висновок про те, що стаття виправдовує воєнні злочини, експерти зробили тільки на підставі того, що Александров висловлює сумніви у співпраці прихильників Степана Бандери з нацистами, а також дає об’єктивну інформацію про дитинство і юність Бандери, що, на їхню думку, може викликати співчуття у читачів.

Натела Пономарьова вважає недопустимою ситуацію, коли один науковець вільно висловлює свою думку з теми, яка його цікавить, а інші вчені, вважаючи його думку неправильною, знаходять у його словах ознаки екстремізму.

Особливо тривожно це виглядає у такій галузі, як історія, де часто важко встановити точні факти, а тому допускаються різні думки, міркування й гіпотези.

Коли буде отримана мотивувальна частина судової постанови, адвокат обіцяє її оскаржити.

Як повідомлялося, Міністерство освіти і науки Російської Федерації скасувало надання ступеня доктора історичних наук Кирилові Александрову, який 2016 року захистив дисертацію "Генералітет і офіцерські кадри збройних формувань Комітету визволення народів Росії 1943—1946 рр.".

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.