Депутати Київради замість торгового центру на Поштовій площі хочуть музей

Постійна комісія Київської міської ради з питань власності у вівторок одностайно підтримала проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

Про це повідомляє "Лівий берег".

Згідно з проектом рішення, комунальна організація "Музей історії міста Києва" повинна оформити право постійного користування земельними ділянками орієнтовною площею 0,83 га, розташованими в межах вулиці Набережно-Хрещатицької, Набережного шосе, Боричевого узвозу і Володимирського узвозу. Там пропонують розмістити музей.

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

"Існує інвестор, який фінансує роботи, і це передбачає функціонування багатофункціонального торгового комплексу. І власника там, взагалі-то, немає, тому що навіть не оформлена земля. Йдеться про принципове і фундаментальне питання для столиці - стати власником цього об'єкта і розмістити там повноцінний музей історії міста Києва", - наводять на сайті Київради слова ініціатора відповідного проекту рішення депутата Сергія Гусовського.

Крім того, документ передбачає укладення угоди між Музеєм історії міста Києва та державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт. Також у документі йдеться про необхідність проведення відкритого міжнародного конкурсу на кращий проект майбутнього музею археології та історії Києва.

Проект рішення також повинна розглянути постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Після цього документ буде винесено на пленарне засідання Київради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.