Музею на Поштовій площі бути? "Земельна" комісія підтримала рішення

Постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування одностайно підтримала проект рішення про створення музею археології та історії Києва замість підземного торгового центру на Поштовій площі.

Про це повідомляє об’єднання "Самопоміч" на своєму сайті.

Члени комісії підтримали ініціативу, що передбачає ініціювання припинення договору з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій Площі ТОВ "Хенсфорд-Україна" та прийняття об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності Києва.

Розкопки середньовічного Києва на Поштовій плоші. Фото: УНІАН 

"Компроміс з так званим інвестором – ганебна ідея. На наш погляд, компроміс з інвестором призведе до того, що під музей виділять 100-200 метрів, і він стане, пробачте, "філіальчиком" музею історії Києва. Якусь частину артефактів розмістять під склом, і це вкотре нагадуватиме, що у нас є традиція ігнорувати історію столиці і країни.

Ми вважаємо, що місто повинне бути власником цього музею, місто має бути інвестором в цьому проекті. Якщо столиця буде мати волю, знайдуться інвестори, які допоможуть зробити нам повноцінний музей", –  зазначив автор проекту рішення, голова фракції "Об’єднання "Самопоміч" у Київраді Сергій Гусовський.

Проектом рішення також пропонується передача об’єкту у постійне користування Музею історії міста Києва, а також укладання угоди з Державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт і проведення відкритого міжнародного конкурсу на найкращий проект майбутнього музею.

Додамо, комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування –  третя поспіль комісія Київради, яка підтримала проект рішення. Раніше, 19 грудня 2017 року, документ підтримали члени постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності.

Розгляд питання створення музею на Поштовій може бути розглянуто вже не найближчому пленарному засіданні Київради.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.