29 січня 1918

АНОНС: 100-річчя Крут. Програма відзначення

100-ту річницю бою під Крутами відзначатимуть на найвищому рівні заходами в Києві та в самих Крутах. Що, де і коли відбуватиметься - читайте в програмі.

28 січня, неділя (Київ – Крути)

07:00 – 17:00 Офіційний захід вшанування Героїв Крут за участі Президента України з поїздкою в Крути, який в себе включає:

7:00 – Вихід учасників заходів колоною з Київського військового ліцею імені Івана Богуна на вокзалі станції Київ-Пасажирський.

08:20 – відправлення швидкісного "Потяга єднання"  на станцію Крути.

10:20 – прибуття "Потяга єднання" на станцію Крути. Перехід до Меморіалу пам’яті Героїв Крут.

12:00 – церемонія вшанування пам’яті Героїв Крут за участю Президента України Петра Порошенка. Церемонія вручення Державних прапорів з пам’ятними стрічками. Прем’єрне виконання концертного маршу "Героям Крут".

12:40 – закінчення урочистостей на території Меморіалу пам’яті Героїв Крут.

13:00 – перехід учасників заходів колоною на станцію Крути. Обід у польових умовах.

15:00 – відправлення "Потяга єднання" зі станції Крути до Києва.

16:50 – прибуття "Потяга єднання" на вокзал станції Київ-Пасажирський.

Організатор: Адміністрація Президента України.

(Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією)

19:00 Творча зустріч з народною артисткою України, Героєм України Адою Роговцевою. Організатор: Адміністрація Президента України.

Актова зала Київського військового ліцею імені Івана Богуна, бульвар Лесі Українки, 25. (Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією)

           

29 січня, понеділок (Київ)

18:30  Реконструкція бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на заводі Арсенал. Актори відтворять події, які відбувались там наприкінці січня 1918 року.

Організатор: ВО "Свобода".

Збір біля ст. м. "Арсенальна". (Вхід вільний).

19:00  Прем’єра вистави Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка "Балада про Крути". Режисер – Андрій Бакіров. Організатор: Адміністрація Президента України.

Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка. (Вхід за попередніми запрошенням, акредитацією*)

           

29 січня, понеділок (Чернігівщина, ст. "Крути")

12:00 Літературно-мистецька композиція, присвячена вшануванню пам’яті Героїв Крут, церемонія покладання квітів до Меморіалу "Пам’яті Героїв Крут". (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

12:20 Поминальна літія в пам’ять про загиблих за рідну землю. (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

12:30 Мітинг з нагоди відзначення 100-річчя бою під Крутами та вшанування пам’яті Героїв Крут, урочисте проходження військовослужбовців та ліцеїстів(Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

13:10 Патріотична концертна програма (Вхід вільний). Організатор: Чернігівська ОДА.

31 січня, середа (Київ)

19:00  Вечір пам'яті Героїв Крут. У програмі — виступи істориків, поетів і показ документального фільму Івана Канівця "Українська революція". Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства, Український інститут національної пам'яті, Київська міська державна адміністрація, видавництво "Смолоскип".

Колонна зала Київської міської ради. (Вхід вільний).

Джерело: сайт Українського інституту національної пам'яті.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.