Спецпроект

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

Посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі розкритикувала поправки до закону про прольський Інститут національної пам’яті. Нововведення дозволяють карати осіб, які покладають на поляків чи Польщу співучасть у нацистських злочинах, штрафувати чи ув’язнювати.

"В Ізраїлі поправку розглядають як можливість покарання для вцілілих свідків Голокосту. Багато, багато емоцій. Уряд Ізраїлю  відкидає ті нововведення. Маємо надію, що можемо знайти спільний шлях, аби зробити зміни в тій поправці. Ізраїль теж розуміє,  хто будував концтабір Аушвіц та інші табори. Усі знають, що то були не поляки.

Але в нас це трактується як неможливість розповідати правду про Катастрофу, і всі обурені тим,  що трапилося. Маю надію, що як завжди, як добрі друзі, Польща й Ізраїль знайдуть шлях і спільну мову щодо того, як ми будемо пам’ятати історію. Пам’ятаємо всіх, хто загинув під час Голокосту", — сказала Азарі під час урочистостей в Аушвіці, передає польське видання wPolityce.

Із приводу змін до закону про ІПН висловився і прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху.

"Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост. Я доручив послу Ізраїлю в Польщі зустрітися з польським прем’єр-міністром і передати мою позицію".

Віце-міністр юстиції Польщі Патрик Які долучився до суперечки:

"То ця норма викликала істерію в ізраїльських медіа. Ізраїль сам багато років криміналізує такі визначення. То невже Польща не може зробити того самого? RT #Німецькі ТабориСмерті!", — написав він у "Твіттері".

Як повідомляє Washington Post, у неділю Нетаньяху та польський голова уряду Матеуш Моравецький переговорили по телефону та домовилися про старт діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації скандалу.

Нагадаємо, 26 січня польський Сейм ухвалив поправки до закону про ІНП, згідно з якими, особам, які звинувачують поляків чи Польщу в нацистських злочинах, скоєних на польській землі під час Другої світової війни, загрожуватиме штраф або навіть в’язниця на три роки.

Зокрема, йдеться про покладання провини за смерть сотень тисяч євреїв у таборі смерті Аушвіц-Біркенау та вислови на кшталт "польські табори смерті" (вислів, який у травні 2012 року вжив президент США Барак Обама, за що потім перепрошував).

Закон із поправками ще мусить бути затверджений Сенатом і президентом країни.

Міністр закордонних справ Ізраїлю повідомив польському послу в Єрусалимі, що "закон не сприятиме дальшому виявленню історичної правди та може як зашкодити свободі досліджень, так і зупинити дискусію щодо уроків історії та спадщини Другої світової війни".

Ізраїльський меморіальний центр Голокосту "Яд-Вашем" заявив, що закон "загрожує розмиттям історичної правди стосовно допомоги, яку німці одержували від місцевого польського населення в часи Голокосту".

У своїй заяві Центр погоджується, що термін "польські табори смерті" є історично некоректним – табори знищення були засновані в окупованій нацистами Польщі для знищення єврейського населення в рамках "остаточного вирішення єврейського питання".

"Однак обмеження на висловлювання науковців та інших щодо прямої чи непрямої згоди польського народу із злочинами, вчиненими на їхній землі під час Голокосту, є серйозним викривленням", — зауважує у своїй заяві Яд-Вашем.

Нагадаємо, під час пакетного голосування 26 січня Сейм також ухвалив законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі. МЗС України з цього приводу висловило свій протест.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.