Спецпроект

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

Посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі розкритикувала поправки до закону про прольський Інститут національної пам’яті. Нововведення дозволяють карати осіб, які покладають на поляків чи Польщу співучасть у нацистських злочинах, штрафувати чи ув’язнювати.

"В Ізраїлі поправку розглядають як можливість покарання для вцілілих свідків Голокосту. Багато, багато емоцій. Уряд Ізраїлю  відкидає ті нововведення. Маємо надію, що можемо знайти спільний шлях, аби зробити зміни в тій поправці. Ізраїль теж розуміє,  хто будував концтабір Аушвіц та інші табори. Усі знають, що то були не поляки.

Але в нас це трактується як неможливість розповідати правду про Катастрофу, і всі обурені тим,  що трапилося. Маю надію, що як завжди, як добрі друзі, Польща й Ізраїль знайдуть шлях і спільну мову щодо того, як ми будемо пам’ятати історію. Пам’ятаємо всіх, хто загинув під час Голокосту", — сказала Азарі під час урочистостей в Аушвіці, передає польське видання wPolityce.

Із приводу змін до закону про ІПН висловився і прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху.

"Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост. Я доручив послу Ізраїлю в Польщі зустрітися з польським прем’єр-міністром і передати мою позицію".

Віце-міністр юстиції Польщі Патрик Які долучився до суперечки:

"То ця норма викликала істерію в ізраїльських медіа. Ізраїль сам багато років криміналізує такі визначення. То невже Польща не може зробити того самого? RT #Німецькі ТабориСмерті!", — написав він у "Твіттері".

Як повідомляє Washington Post, у неділю Нетаньяху та польський голова уряду Матеуш Моравецький переговорили по телефону та домовилися про старт діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації скандалу.

Нагадаємо, 26 січня польський Сейм ухвалив поправки до закону про ІНП, згідно з якими, особам, які звинувачують поляків чи Польщу в нацистських злочинах, скоєних на польській землі під час Другої світової війни, загрожуватиме штраф або навіть в’язниця на три роки.

Зокрема, йдеться про покладання провини за смерть сотень тисяч євреїв у таборі смерті Аушвіц-Біркенау та вислови на кшталт "польські табори смерті" (вислів, який у травні 2012 року вжив президент США Барак Обама, за що потім перепрошував).

Закон із поправками ще мусить бути затверджений Сенатом і президентом країни.

Міністр закордонних справ Ізраїлю повідомив польському послу в Єрусалимі, що "закон не сприятиме дальшому виявленню історичної правди та може як зашкодити свободі досліджень, так і зупинити дискусію щодо уроків історії та спадщини Другої світової війни".

Ізраїльський меморіальний центр Голокосту "Яд-Вашем" заявив, що закон "загрожує розмиттям історичної правди стосовно допомоги, яку німці одержували від місцевого польського населення в часи Голокосту".

У своїй заяві Центр погоджується, що термін "польські табори смерті" є історично некоректним – табори знищення були засновані в окупованій нацистами Польщі для знищення єврейського населення в рамках "остаточного вирішення єврейського питання".

"Однак обмеження на висловлювання науковців та інших щодо прямої чи непрямої згоди польського народу із злочинами, вчиненими на їхній землі під час Голокосту, є серйозним викривленням", — зауважує у своїй заяві Яд-Вашем.

Нагадаємо, під час пакетного голосування 26 січня Сейм також ухвалив законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі. МЗС України з цього приводу висловило свій протест.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.