АНОНС: Лекція "Київське князівство і боротьба за спадок Золотої Орди"

За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар? Дізнайтеся в суботу.

Історія України XIV-XV ст. довгий час належала до одного з найтаємничіших періодів нашої минувшини. Проте нині історичні дослідження вивели цей період із пітьми невідомості.

Протистояння Золотої Орди і Великого князівства Литовського, виникнення Кримського ханату й генеза українського козацтва – хоча в цілому вже окреслено етапи й хронологію подій, проте все ж залишається питання: так за що ж йшло протистояння?!

За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар?

Відповіді на ці питання можна отримати на лекції д.і.н. Бориса Черкаса - провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

 

Субота, 17 лютого, 14.00

Місце: Національний музей історії України, 4 поверх (Київ, вул. Володимирська, 1).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.