Росіян вигнали з Олімпіади в Пхенчхані за портрет Леніна

Із лижних змагань Олімпіади в Пхенчхані вигнали російських уболівальників із портретом Володимира Леніна.

Зображення вождя бльшовиків було намальоване на прапорі, яким розмахували росіяни, повідомляє InfoResist із посиланням на російські ЗМІ.

Фото: Газета.Ru 

"Ось так росіян зажимають. Не дають нормально повболівати. Ці прапори не заборонені, ми читали правила і запитували в російських волонтерів", — розповів один із уболівальників.

Фото: Газета.Ru 

"Вони кажуть, раз такої країни нема, то й прапора бути не повинно,обурювався вболівальник Олексій. — Але якщо російський триколор під забороноб, треба ж чимось підтримувати своїх!"

Співробітники стадіону намагалися відняти прапор з Леніним, але росіяни не віддали. Зрештою, їх просто вигнали із змагань.

 Фото: Газета.Ru

Як пояснили працівники стадіону, комуністична символіка тут заборонена через напружені відносини з КНДР.

Нагадаємо, російський прапор на зимовій Олімпіаді в Пхенчхані (Південна Корея) під забороною через дискваліфікацію російської збірної. Причиною недопущення спортсменів став допінговий скандал на Олімпіаді 2014 року в Сочі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.