АНОНС: Лекція "Російська пропаганда та українська історія Криму"

Як Кремль маніпулює історичним минулим Криму, та як протистояти кремлівській пропаганді – у лекції кримчанина, історика, публіциста Сергія Громенка.

Уже четверта весна поспіль – час особливого загострення російської пропаганди загалом та історичної міфотворчості зокрема.

 

Намагаючись виправдати анексію Криму, Кремль переконує світову громадськість, що півострів – "ісконно" російська земля, яка завжди належала Росії, що "сакральна Корсунь" – первинна купіль всієї Русі.

Що кримські татари – зайди, дезертири і колаборанти, для яких депортація була порятунком. Що Україна до Криму не має жодного стосунку, а незаконно отримала його у подарунок від п’яного Хрущова. І що, нарешті, кримчани одвіку прагнули до возз’єднання із матінкою-Росією.

Про все це і не тільки можна буде дізнатись на лекції в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Час: 24 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.