23 лютого 1918

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку Номану Челебіджіхану

На залізничному вокзалі у місті Ічня встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі Номана Челебіджіхана.

Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на Facebook-сторінку першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової.

 Пам’ятна дошка на честь Номана Челебіджіхана. Фото: facebook.com/edzhaparova

"100 років назад – 23 лютого 1918 р. закатували та вбили лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, муфтія кримських татар, духовного та політичного лідера. Сьогодні в Ічні встановлено пам’ятну дошку на честь автора гімну мого народу – Номана Челебіджіхана", - йдеться у повідомленні.

Заступник міністра пояснила, що пам'ять кримськотатарського лідера вшанували саме тут, тому що Челебіджіхан кілька разів зупинявся на залізничному вокзалі Ічні по дорозі в Петербург на навчання.

Джапарова зазначила, що український та кримськотатарський народи мають багато спільного в своїй історії. Є численні приклади співпраці, взаємодопомоги та спільної боротьби за свободу.

Перекопський мурза Тугай-бей загинув під Берестечком, допомагаючи українцям виборювати свободу, під Конотопом було спільними зусиллями здобуто перемогу над ворогом обох народів – над російськими загарбниками.

Підполковник армії УНР Алі-бей Булатуков проливав свою кров у боях за незалежність України в часи Визвольних змагань 1917-1921 років.

Ініціатором встановлення пам’ятної дошки став вчений, дослідник, історик, перекладач Юрій Косенко.

Нагадуємо, що нещодавно на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.