Надгробний пам'ятник Лесі України на Байковому кладовищі пограбували. ФОТО

Пам'ятник видатній українській поетесі Лесі Українці на Байковому цвинтарі в Києві пережив атаку вандалів.

Про це написав голова Національної спілки письменникыв України Михайло Сидоржевський на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"25 лютого – день народження Лесі Українки. Напередодні, як і в попередні роки, до її могили на Байковому цвинтарі прийшли письменники, працівники Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, шанувальники Лесиного таланту. І буквально остовпіли, побачивши сплюндрований пам’ятник великій поетесі – від величних бронзових гірлянд, які зусібіч прикрашали пам’ятник, зосталися лиш металеві штирі", – повідомив Сидоржевський. 

Зліва - було. Справа - стало.

За його словами, керівництво Національної спілки письменників України готує звернення до правоохоронних органів з вимогою провести розслідування цього злочину. Крім того, НСПУ планує звернутися до Міністерства культури України з клопотанням щодо відновлення пам’ятника.

Як повідомлялося, в місті Сватовому на Луганщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника армії Української Народної Республіки Дмитра Ліницького.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.