Зростає напруження біля фундаментів Десятинної церкви у Києві

На території Національного музею історії України відбулася акція з вимогою знести каплицю УПЦ МП, яку незаконно звели біля фундаменту Десятинної церкви.

Про це повідомляє "Українська правда".

Акція зібрала як "лівих" так і "правих". У мітингу взяли участь представники націоналістичної організації "СІЧ", учасники ріноманітних громадських ініціатив зі збереження історичного середовища столиці, звичайні кияни, які виступають проти незаконної забудови УПЦ МП території Національного музею історії України.

Учасники час від часу скандували "Геть ФСБ!, геть злочинців!", "Геть московського попа!". 

Акція проти незаконної забудови УПЦ МП біля фундаментів Десятинної церкви 3 лютого 2018 року. Фото: "Українська правда

Також на місці  були присутні люди, які прийшли до храму УПЦ МП на суботню літургію, стоять поруч із каплицею та тримають у руках ікони. 

Для запобігання сутичкам біля каплиці територію патрулюють поліцейські, на прилеглих вулицях чергують 6 автобусів з Нацгвардією. Нацгвардійці мають з собою приладдя для тушіння вогню і вогнегасники.

Між сторонами періодично виникала штовханина та словесні перепалки, їх розбороняють правоохоронці. 

У самому храмі - "Десятинному монастирі Різдва пресвятої Богородиці" - раніше заявили, що 3 лютого "під виглядом мирної акції архітекторів, розкольники і язичники за підтримки радикальних угруповань, підбурювані окремими народними депутатами" готується "силове захоплення" храму. 

Як відомо, раніше петиція з вимогою знести будівлю УПЦ Московського патріархату, розташовану біля Десятинної церкви, зібрала необхідну кількість голосів для її розгляду. Міськрада має розглянути петицію протягом 90 днів.

27 січня Шевченківський райсуд Києва заарештував на 2 місяці з альтернативою застави двох підозрюваних у спробі підпалити цю будівлю. 

1 лютого на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій заявив, що Київська міська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви.

Читайте також: 

ХРамоЧос. Патріарх Кирил проти будови на фундаментах Десятинної

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Міфи і правда про Десятинну церкву

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.