Створення Музею Майдану стало на крок ближче

Верховна Рада ухвалила закон, щоб пришвидшити спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні .

За ухвалення законопроекту "Про внесення змін до пункту 6-2 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні" №6659 у першому читанні за основу та в цілому проголосували 255 депутатів при мінімально необхідній кількості 226, повідомляє Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Цей законопроект носить технічний характер. 16 березня минулого року набув чинності закон про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення памяті героїв Небесної сотні.

Ми прийняли тоді цей закон за основу та в цілому під час обговорення врахували і ці зауваження і нюанси, на яких акцентували депутати від "Свободи" та інші політичні групи та фракції.

У ході здійснення процедур щодо погодження питання відведення цієї земельної ділянки було виявлено, що територія, яка буде охоплена будівництвом під меморіально-музейний комплекс, складається з декількох ділянок комунальної власності і також частини земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні державним підприємством", - пояснила перший заступник голови Верховної Ради, один із ініціаторів законопроекту Ірина Геращенко.

За її словами, після консультацій, які були проведені з київською міською владою, до ВР було зверення, щоб для пришвидшення вирішення всіх процедур Верховна Рада "просто внесла зміни до закону і зазначила там, що вбачається за доцільне законодавчо не зазначати конкретні адреси земельних ділянок, які надаються для будівництва та розміщення комплексу будівлі та споруд меморіально-музейного комплексу".

Зі свого боку перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський зазначив, що попросив прийняли законопроект у першому читанні за основу та в цілому, враховуючи пропозиції, озвучені під стенограму.

Нагадуємо, що впродовж лютого у Києві триватиме виставка "Майдан: простір творчості".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.