Створення Музею Майдану стало на крок ближче

Верховна Рада ухвалила закон, щоб пришвидшити спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні .

За ухвалення законопроекту "Про внесення змін до пункту 6-2 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні" №6659 у першому читанні за основу та в цілому проголосували 255 депутатів при мінімально необхідній кількості 226, повідомляє Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Цей законопроект носить технічний характер. 16 березня минулого року набув чинності закон про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення памяті героїв Небесної сотні.

Ми прийняли тоді цей закон за основу та в цілому під час обговорення врахували і ці зауваження і нюанси, на яких акцентували депутати від "Свободи" та інші політичні групи та фракції.

У ході здійснення процедур щодо погодження питання відведення цієї земельної ділянки було виявлено, що територія, яка буде охоплена будівництвом під меморіально-музейний комплекс, складається з декількох ділянок комунальної власності і також частини земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні державним підприємством", - пояснила перший заступник голови Верховної Ради, один із ініціаторів законопроекту Ірина Геращенко.

За її словами, після консультацій, які були проведені з київською міською владою, до ВР було зверення, щоб для пришвидшення вирішення всіх процедур Верховна Рада "просто внесла зміни до закону і зазначила там, що вбачається за доцільне законодавчо не зазначати конкретні адреси земельних ділянок, які надаються для будівництва та розміщення комплексу будівлі та споруд меморіально-музейного комплексу".

Зі свого боку перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський зазначив, що попросив прийняли законопроект у першому читанні за основу та в цілому, враховуючи пропозиції, озвучені під стенограму.

Нагадуємо, що впродовж лютого у Києві триватиме виставка "Майдан: простір творчості".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.