Українські бійці можуть почати вітатися гаслом "Слава Україні!"

Уряд пропонує офіційно запровадити військові привітання "Слава Україні" та "Героям слава" замість привітань радянського зразка.

Відповідний законопроект № 7549 від 5 лютого зареєстрований у Верховній Раді, передає Радіо "Свобода".

Ініціатором законопроекту є прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Документ пропонує внести зміни до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, замінивши радянське привітання "Здрастуйте, товариші" й відповідь "Бажаємо (бажаю) здоров’я" на "Слава Україні" та "Героям слава" відповідно.

"На вітання начальника або старшого за військовим званням "Слава Україні" всі військовослужбовці, які перебувають у строю або поза ним, відповідають "Героям слава", – сказано в проекті закону. Аналогічними фразами пропонується і прощатися – замість чинної зараз статутної форми прощання "До побачення, товариші" – "До побачення".

Як відомо, вітанням "Слава Україні" – "Героям слава" послуговувалися члени Організації українських націоналістів та солдати Української повстанської армії в 1930-х – 1950-х роках. У 1990-х роках це гасло відродили в публічному вжитку націонал-демократичні та праворадикальні організації. 

Поступово воно набуло поширення серед широких кіл проукраїнської громадськості та політикуму.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.