Станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною"

Сьогодні Київська міська рада на своєму засіданні перейменувала станцію "Петрівка" столичного метрополітену в "Почайну".

Про це повідомляє видання "LB.ua"

 Станція метро, віднині вже "Почайна". Фото: LB.ua

За прийняття відповідного проекту рішення проголосували 70 депутатів за мінімально необхідних 61.

Громадське обговорення перейменування пройшло на сайті Київміськадміністрації в період з 1 березня 2017 року до 1 травня 2017 року. Участь у голосуванні взяли 1942 людини. З них 1 426 громадян (73%) підтримали перейменування станції "Петрівка", інші висловилися проти.

Також депутати перейменували Куренівсько-Червоноармійську лінію метро в Оболонсько-Теремківську.

На засіданні в четвер депутати виключили з порядку денного засідання міськради питання про перейменування міжнародного аеропорту "Київ" в аеропорт імені Ігоря Сікорського.

Довідково. Станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (1878—1958).

На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

Нагадуємо, що минулого року сквер імені Косіора в Києві перейменували на честь полковника Болбочана.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.