Знайдено фрагмент ризи Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа

Мешканець Івано-Франківська 20 років зберігав ризу втраченої Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа.

Про це передає "Збруч" із посиланням на Релігійно-інформаційну службу України.

Слід реліквії загубився у 40-х роках минулого століття. Саме тоді небайдужі українці намагалися сховати її від знищення радянською владою.

Понад 70 років про оригінал не було жодних згадок, аж раптом в Івано-Франківську дивовижним чином з’являється елемент ризи – оклад ікони, виготовлений із чистого срібла, та ще й із позолотою.

Знайшов реліквію тернополянин Віктор Чернов, який останні декілька років мешкає в Івано-Франківську. Чоловік часто буває у Зарваниці, звідки родом його бабуся з дідусем та батьки. 20 років тому, будучи хлопчаком, він знайшов ризу ікони Розп’яття Ісуса Христа на руїнах однієї з хат у Зарваниці.

Зібравши достатньо матеріалу, Віктор Чернов звернувся до проекту "Врятуймо скарби разом!", що передбачає реставрацію та відновлення старовинних сакральних творів і яким керує завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Твердохліб.

Пошуки оригіналу ікони та фрагментів окладу дослідники планують продовжити. Певні, що саме зараз риза з’явилася невипадково. Адже в найскладніші періоди історії такі реліквії мали символічне значення.

"Для нас це був великий сюрприз та відкриття. А для всієї країни це унікальна знахідка. Ми стоїмо на шляху повернення історичної пам’яті і вшанування святих речей. Оскільки в часи, коли країна веде війну, знайдення цих святинь є дуже знаковим. Такі речі завжди піднімали дух нації. Тим паче, загублена ікона Розп’яття Ісуса Христа мала дуже цікаву історію. Вона об’єднувала українців, поляків, вірмен. Тобто, це те, чого нам зараз бракує", – каже Валерій Твердохліб.

Нині знайдену святиню готують до експозиції. Напередодні Великодніх свят в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкриють виставку у межах проекту "Врятуймо скарби разом!", де презентують увазі відвідувачів унікальну ризу.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.