У Києві можуть з'явитися вулиці Любомира Гузара і Олекси Тихого

Комісія з питання найменувань КМДА підтримала пропозиції щодо винесення на громадське обговорення низки перейменувань у Києві. Ці пропозиції виносяться на голосування, на яких кияни вирішать долю запропонованих нових назв вулиць.

Найбільш резонансною була пропозиція щодо вшанування пам’яті Патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара.

Члени комісії були одностайні в думці, що його постать має бути відзначена у топоніміці Києва, однак розділились думки, яку з вулиць перейменувати на його честь - Челябінську на Лівому березі, яка розташована поруч із Патріаршим Собором УГКЦ або проспект Космонавта Комарова на Правому березі.

Прийняли рішення запропонувати обидві пропозиції до громадського обговорення, щоб це питання було вирішено голосуванням киян.

Любомир Гузар, 1974 рік

 Більше фото у публікації: Дитинство та молодість Блаженнішого Любомира Гузара

Також серед запропонованих перейменувань:

- перейменування вулиці Народного ополчення на честь Київського князя Святослава Хороброго;

- перейменування вулиці Виборзької на честь відомого політв'язня, правозахисника, співзасновника Української Гельсинської спілки Олекси Тихого;

 Олекса Тихий

Більше читайте у публікації: "Олекса Тихий. Справжній донецький українець"

- перейменування вулиці Івана Шевцова на честь Василя Макуха, учасника українського руху опору в СРСР;

- перейменування вулиці Миколи Кузнєцова на честь Олеся Бабія, відомого поета, автора війського маршу "Зродились ми великої години";

- перейменування вулиці Георгія Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка;

- перейменування площі героїв Великої вітчизняної війни на площу Героїв Другої Світової війни.

Також проектну вулицю №13113 пропонується назвати на честь громадської діячки української діаспори Мілени Рудницької, яка винесла питання Голодомору в 1930-ті роки на міжнародний рівень,  зокрема на розгляд Ліги Націй.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".