Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів

1 березня уряд Польщі схвалив законопроект про позбавлення військових звань колишніх військовослужбовців періоду комуністичної Польщі.

Про це повідомляє Укрінформ.

Законопроект передбачає можливість позбавлення військових звань як осіб, які померли, так і тих, хто перебуває на пенсії. Зокрема, йдеться про членів військової ради національного порятунку Польської народної республіки (1981-1983 роки), Комітету внутрішньої безпеки, осіб, які працювали в органах безпеки комуністичної Польщі та інших органах, що передбачено польським законом про люстрацію.

"Цей проект детально окреслює каталог осіб, які відповідають за зло, спричинене за період від Другої світової війни щодо наших героїв, щодо цивільного населення, щодо невинних осіб. Ми хочемо трохи виправити це зло і у зв'язку з цим приймаємо законопроект, який створює таку можливість", - заявив під час прес-конференції глава польського уряду Матеуш Моравецький.

Ініціювати позбавлення військового звання, згідно із законопроектом, зможуть прем’єр-міністр, міністр оборони, Інститут національної пам’яті, військове історичне бюро, державні архіви, а також ветеранські організації та організації, які боролися за незалежність Польщі.

В обґрунтуванні до законопроекту вказується, що його метою є позбавлення офіцерських звань, зокрема, колишнього комуністичного лідера Польщі Войцеха Ярузельського, глави МВС Польської народної республіки Чеслава Кіщака, а також інших членів військової ради національного порятунку, які творили тоталітарну країну.

Низка ветеранських організацій Польщі вже виступили проти законопроекту. 

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.