АНОНС: У Києві презентують проект-переможець Меморіалу героїв Небесної сотні

6 березня 2018 року відбудеться презентація проекту-переможця Міжнародного архітектурного відкритого конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" в номінації "Меморіал героїв Небесної сотні".

Вступатимуть:
Ірина Волинець - Львів / Україна - представниця авторського колективу-переможця; 
Матіас Зауербрух - голова Журі конкурсу / Німеччина;
Бенджамін Хоссбах - організатор конкурсу / Німеччина;
представники Міністерства культури України та Національного музею Революції Гідності.
 
6 березня, вівторок, 18.30
Місце: Будинок архітектора (Київ, вул. Б. Грінченка, 7).
Організатори: Міністерство культури України - замовник архітектурного конкурсу, ДУ "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" - замовник проектування та будівництва, Національна спілка архітекторів України.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.