Спецпроект

Музей Майдану шукає артефакти

Національний музей Революції гідності закликає учасників трьох революцій передавати до його фондів предмети і свідчення про ці події.

Про це йдеться на офіційній сторінці  самого Музею.

 Предмети з колекції Національного музею Революції Гідності. Фото: maidanmuseum.org

Музей буде вдячний за передані у фонди матеріальні та нематеріальні свідчення про ці події. Цікавлять предмети й усні згадки щодо Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті й інших протестних акцій, боротьби за права людини, волю народу та незалежність України, зокрема:

– особисті речі героїв Небесної сотні;

– особисті речі та предмети самозахисту протестувальників;

– засоби озброєння та речі з побуту силовиків;

– артефакти протестного мистецтва, тематичний живопис;

– предмети й матеріали для надання медичної допомоги;

– елементи барикад;

– фотографії та відео подій на Майдані;

– агітаційні матеріали та символіка (прапори, хоругви, плакати тощо);

– персональні історії, живі свідчення, пов’язані з подіями на Майдані;

– артефакти з важливих осередків протесту (Будинку профспілок, Українського дому, міської ради, Жовтневого палацу, готелю "Україна", Михайлівського золотоверхого собору, шпиталів тощо).

Музейники відзначають, що вірять, що синергія ідеалів, цінностей і дій української громадськості разом із професіоналізмом та відданістю державних мужів ідеалам Свободи й Честі стане рушійною силою у розбудові Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності й належному вшануванні героїв Небесної сотні та всіх учасників революції.

Контакт: maidanmuseum@gmail.com або за тел.: +38 093 503 7288, +38 099 717 5995, +38 067 508 26 39.

Нагадуємо, що у лютому визначились, як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної Сотні.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.