Виявлені документи про співпрацю видатного психіатра Аспергера з нацистами

Сам Аспергер в минулому заявляв, що, навпаки, захищав своїх пацієнтів від злочинів нацистського режиму.

Про це повідомляє УНІАН.

 Ганс Аспергер. Фото: Molecular Autism/BMC

Як випливає з недавно знайдених документів, дитячий психіатр Ганс Аспергер, ім'ям якого називається одна з форм аутизму, активно співпрацював з програмою нацистів по "евтаназії".

Факти співпраці зафіксовані в архівах нацистської партії і медичних архівах. З документів випливає, що доктор Аспергер здобув довіру партії, рекомендуючи пацієнтів для сумнозвісної віденської клініки "Ам Шпигельгрунд", куди відправляли дітей, визнаних невиліковно хворими і розумово або фізично неповноцінними.

У клініці цих дітей систематично вбивали. У "Ам Шпигельгрунд" у воєнний час в рамках нацистської програми умертвіння під кодовою назвою Т4 були вбиті 789 дітей.

Архіви знайшов австрійський історик медицини Ервіг Чех. Про його знахідку повідомляється в науковому журналі Molecular Autism.

Професор Аспергер, пише Чех, "зумів виявитися корисним нацистського режиму і отримував кар'єрні можливості в обмін на демонстрацію лояльності".

Журнал також помістив коментар, написаний кількома вченими з Кембриджського університету, в якому говориться, що Аспергер "з доброї волі став шестерінкою нацистської машини смерті" і "був очима і вухами Третього Рейху".

Сам Аспергер у лавах нацистської партії не перебував. У своїй промові у Віденському університеті в 1980 році, незадовго до смерті у віці 74 років, Аспергер говорив, що за ним полювало гестапо через те, що він відмовлявся передавати секретній поліції дані дітей-пацієнтів.

Нагадуємо, що у квітні було знайдено німецьку субмарину, яка зникла у 1945 р.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.