Виявлені документи про співпрацю видатного психіатра Аспергера з нацистами

Сам Аспергер в минулому заявляв, що, навпаки, захищав своїх пацієнтів від злочинів нацистського режиму.

Про це повідомляє УНІАН.

 Ганс Аспергер. Фото: Molecular Autism/BMC

Як випливає з недавно знайдених документів, дитячий психіатр Ганс Аспергер, ім'ям якого називається одна з форм аутизму, активно співпрацював з програмою нацистів по "евтаназії".

Факти співпраці зафіксовані в архівах нацистської партії і медичних архівах. З документів випливає, що доктор Аспергер здобув довіру партії, рекомендуючи пацієнтів для сумнозвісної віденської клініки "Ам Шпигельгрунд", куди відправляли дітей, визнаних невиліковно хворими і розумово або фізично неповноцінними.

У клініці цих дітей систематично вбивали. У "Ам Шпигельгрунд" у воєнний час в рамках нацистської програми умертвіння під кодовою назвою Т4 були вбиті 789 дітей.

Архіви знайшов австрійський історик медицини Ервіг Чех. Про його знахідку повідомляється в науковому журналі Molecular Autism.

Професор Аспергер, пише Чех, "зумів виявитися корисним нацистського режиму і отримував кар'єрні можливості в обмін на демонстрацію лояльності".

Журнал також помістив коментар, написаний кількома вченими з Кембриджського університету, в якому говориться, що Аспергер "з доброї волі став шестерінкою нацистської машини смерті" і "був очима і вухами Третього Рейху".

Сам Аспергер у лавах нацистської партії не перебував. У своїй промові у Віденському університеті в 1980 році, незадовго до смерті у віці 74 років, Аспергер говорив, що за ним полювало гестапо через те, що він відмовлявся передавати секретній поліції дані дітей-пацієнтів.

Нагадуємо, що у квітні було знайдено німецьку субмарину, яка зникла у 1945 р.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?