Виявлені документи про співпрацю видатного психіатра Аспергера з нацистами

Сам Аспергер в минулому заявляв, що, навпаки, захищав своїх пацієнтів від злочинів нацистського режиму.

Про це повідомляє УНІАН.

 Ганс Аспергер. Фото: Molecular Autism/BMC

Як випливає з недавно знайдених документів, дитячий психіатр Ганс Аспергер, ім'ям якого називається одна з форм аутизму, активно співпрацював з програмою нацистів по "евтаназії".

Факти співпраці зафіксовані в архівах нацистської партії і медичних архівах. З документів випливає, що доктор Аспергер здобув довіру партії, рекомендуючи пацієнтів для сумнозвісної віденської клініки "Ам Шпигельгрунд", куди відправляли дітей, визнаних невиліковно хворими і розумово або фізично неповноцінними.

У клініці цих дітей систематично вбивали. У "Ам Шпигельгрунд" у воєнний час в рамках нацистської програми умертвіння під кодовою назвою Т4 були вбиті 789 дітей.

Архіви знайшов австрійський історик медицини Ервіг Чех. Про його знахідку повідомляється в науковому журналі Molecular Autism.

Професор Аспергер, пише Чех, "зумів виявитися корисним нацистського режиму і отримував кар'єрні можливості в обмін на демонстрацію лояльності".

Журнал також помістив коментар, написаний кількома вченими з Кембриджського університету, в якому говориться, що Аспергер "з доброї волі став шестерінкою нацистської машини смерті" і "був очима і вухами Третього Рейху".

Сам Аспергер у лавах нацистської партії не перебував. У своїй промові у Віденському університеті в 1980 році, незадовго до смерті у віці 74 років, Аспергер говорив, що за ним полювало гестапо через те, що він відмовлявся передавати секретній поліції дані дітей-пацієнтів.

Нагадуємо, що у квітні було знайдено німецьку субмарину, яка зникла у 1945 р.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.