Спецпроект

АНОНС: Презентації програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.»

Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомили в УКУ.

Програма покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і в Галичині.

Обʼєктом вивчення передовсім будуть українські жертви, однак у перспективі передбачаються дослідження польських, єврейських та інших жертв.

Програма має академічний характер і є відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного) сегментів українського та польського суспільств, "аби політика не заглушила молитву".

Кінцевою же метою проекту є представлення у відкритому публічному доступі результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам’яті жертв військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі.

На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається видання поіменних списків жертв, збірників документів і підсумкової наукової монографії.

Учасники: владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету; Галагіда Ігор, доктор, професор Ґданського університету; Разиграєв Олег, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України; Скочиляс Ігор, доктор історичних наук, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Час: 26 квітня, четвер, 13.00-14.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, Український Дім, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Контакт: Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету (моб. тел. (067) 67-41-443);

Юрій Скіра, менеджер проекту "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр." (моб. тел.: (097) 44-05-454).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".