Спецпроект

АНОНС: Презентації програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.»

Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомили в УКУ.

Програма покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і в Галичині.

Обʼєктом вивчення передовсім будуть українські жертви, однак у перспективі передбачаються дослідження польських, єврейських та інших жертв.

Програма має академічний характер і є відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного) сегментів українського та польського суспільств, "аби політика не заглушила молитву".

Кінцевою же метою проекту є представлення у відкритому публічному доступі результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам’яті жертв військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі.

На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається видання поіменних списків жертв, збірників документів і підсумкової наукової монографії.

Учасники: владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету; Галагіда Ігор, доктор, професор Ґданського університету; Разиграєв Олег, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України; Скочиляс Ігор, доктор історичних наук, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Час: 26 квітня, четвер, 13.00-14.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, Український Дім, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Контакт: Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету (моб. тел. (067) 67-41-443);

Юрій Скіра, менеджер проекту "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр." (моб. тел.: (097) 44-05-454).

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.