Спецпроект

АНОНС: Презентації програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр.»

Презентована дослідницька Програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була започаткована 1 квітня 2018 р. в Українському католицькому університету у Львові, а її учасниками є шість науковців з України і Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомили в УКУ.

Програма покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і в Галичині.

Обʼєктом вивчення передовсім будуть українські жертви, однак у перспективі передбачаються дослідження польських, єврейських та інших жертв.

Програма має академічний характер і є відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного) сегментів українського та польського суспільств, "аби політика не заглушила молитву".

Кінцевою же метою проекту є представлення у відкритому публічному доступі результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам’яті жертв військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі.

На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається видання поіменних списків жертв, збірників документів і підсумкової наукової монографії.

Учасники: владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету; Галагіда Ігор, доктор, професор Ґданського університету; Разиграєв Олег, кандидат історичних наук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України; Скочиляс Ігор, доктор історичних наук, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Час: 26 квітня, четвер, 13.00-14.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, Український Дім, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Контакт: Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету (моб. тел. (067) 67-41-443);

Юрій Скіра, менеджер проекту "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 рр." (моб. тел.: (097) 44-05-454).

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.