In memoriam. Помер видатний український археолог, дослідник історії Києва Гліб Івакін

У віці 71 року помер фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України, заступник директора Інституту археології НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гліб Івакін.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на адміністратора групи Спілка археологів України Якова Гершковича.

 Гліб Івакін

"Сьогодні не стало Гліба Юрійовича Івакіна, члена-кореспондента НАНУ, заступника директора ІА НАНУ, голови ВГО "Спілка археологів України", – зазначив Яків Гершкович.

Довідково. Гліб Юрійович Івакін народився у сім’ї українського письменника та літературознавця Юрія Івакіна.

Закінчив історичний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Від 1974 року працював в Інституті археології АН України (нині Інститут археології НАН України).

Брав участь у розкопках археологічних пам’яток Києва X–XVIII століття на Подолі, Печерську, у Старому Києві, Гончарах і Кожум’яках та в інших історичних місцях. Очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі.

Автор понад 200 друкованих праць.

Був вченим секретарем Національного комітету України Всесвітньої спілки візантиністів.

Читайте також:

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Як зробити супер-музей із "Десятинки". Досвід Кракова і Парижа

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.