У Києві презентували книжку про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО. ВІДЕО

До двадцятиріччя спільного україно-польського видавничого проекту «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб» презентовано черговий, дев’ятий том, до якого увійшли унікальні документи Архіву Служби безпеки України та архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща (ІНП РП).

Про це повідомляє прес-служба СБ України.

Фото: прес-служба СБ України

 

Починаючи з 1996 року, спільна українсько-польська робоча група, ґрунтуючись на принципах наукового підходу та історичної об’єктивності, відшукувала в архівних масивах, що залишилися у спадок від комуністичних спецслужб обох країн, систематизувала та оприлюднювала документи про складні моменти історії та взаємин двох народів у двадцятому сторіччі.

На думку керівника Архіву СБУ Андрія Когута, діалог про спільні сторінки минулого неможливий без виваженого та критичного підходу до джерельної бази.

"Публікація архівних документів без оціночних суджень, а лише з науковими коментарями та довідковим апаратом – це єдина можлива сьогодні методика, базовий принцип нашої роботи з архівами комуністичних спецслужб", - підкреслив він.

Андрій Когут, Олег Рафальський, Мажена Крук. Фото: прес-служба СБ України 

"Коріння нашого спільного майбутнього – у глибокому розумінні історії, яка через призму репресивних практик тоталітарних режимів підказує нам чіткі паралелі із сьогоденням в контексті гібридної війни", - зазначив Андрій Когут під час спільної презентації нового тому видавничої серії.

Директор Архіву ІНП Республіки Польща Мажена Крук наголосила на унікальності видавничого проекту на європейських теренах – як за тривалістю, за обсягами вивченого документального масиву, так і за складністю історичних взаємин, яким він присвячений.

"Ми не боїмося торкатися чутливих для обох народів тем і плануємо робити це і надалі!", зауважила керівник польського архіву, анонсуючи підготовку наступного, десятого тому, який має побачити світ уже восени наступного року.

 Фото: прес-служба СБ України

Дослідники планують зокрема оприлюднити віднайдені в архівах докази тісної співпраці між дисидентами та правозахисниками комуністичної Польщі та совєцької України у минулому столітті, які викликали особливе занепокоєння тодішніх органів безпеки обох країн.

Детальніше про книгу за посиланням.

Нагадуємо, що наприкінці квітня вийшла книжка "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.