АНОНС: Киян познайомлять із литовськими "лісовими братами"

До 100-річчя відновлення Литовської державності та дня вшанування партизанів, армії та суспільної єдності Литви, Київське товариство литовської культури ім. Майроніса запрошує всіх охочих на відкриту лекцію "Лісові брати: знайомство з литовськими партизанами (1944-1956)".

Хто такі Лісові Брати? Який вигляд мали та як жили у партизанських лісах Литви? 

Що спільного в них та в українських повстанців? Відповіді на ці та інші запитання щодо литовського партизанського руху можнабуде почути на відкритій лекції в музеї Української революції в Києві.

 

Доповідачі:

Юрій Косенко - голова правління ГО "Українська Ініціатива", перекладач, незалежний дослідник, біолог, сходознавець.

Олександра Петраускайте - студентка Києво-Могилянської академії, історик, дослідниця тематики партизанського руху в Литві та Україні.

Мова лекції - українська.

П'ятниця, 25 травня, 19.00

Місце: Музей Української Революції 1917-1921 рр. (вул. Володимирська, 57, Будинок вчителя). 

Організатор: Київське товариство литовської культури ім. Майроніса.

Вхід вільний

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.