АНОНС: У Києві пройде історичний фестиваль «Цивілізація»

«Цивілізація» – це фестиваль Живої Історії під відкритим небом. Відтворення історичних періодів, побуту та атмосфери віків починаючи з античності і до ХХ століття, як Української так і всесвітної Історії.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Протягом дня відвідувачі фестивалю зможуть побачити різні сторони життя різних армій – як і де жили війскові різних періодів, стройову підготовку, фронтовий відпочинок військ декількох епох.

Історичний фестиваль "Цивілізація" цілком аполітичний та не поділяє жодну з ідеологій війни. Бажання організаторів та учасників одне – щоб у наших головах залишалася пам'ять про історію.

Головна місія фестивалю заключається у тому, щоб перенести історію різних віків в атмосферу фестивалю. Це все реалізується через дисплеї, побутові табори, обладнані громадські майданчики.

Організатори заходу – об’єднання клубів військово-історичної реконструції, Національний Музей Історії України, Історичний проект "LikБез", Андріївсько-Пейзажна Ініциатива, за підтримки OldCarLand.

Час: 27 травня, неділя, 11.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вхід вільний

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.