Триває прийом заявок на участь у ХІІ конкурсі ім. Єжи Ґедройця

До 8 липня можна зголоситися на конкурс кандидатських, магістерських і бакалаврських робіт, присвячених Польщі й польсько-українським взаєминам.

Це конкурс на найкращі роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам. Уперше його оголосило Посольство Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґедройця у 2006 році.
Якщо ви бажаєте взяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:
  1. бакалаврську, магістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2017/2018 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  2. короткий зміст роботи (резюме або автореферат).
  3. свою біографію.

Зголошення приймаються до 8 липня 2018 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для магістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, магістерських – 2 тижні, бакалаврських – 1 тиждень.

Фрагменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику "Польські студії", який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальна інформація:

Емілія Ясюк, керівник секції з питань науково-освітньої співпраці,

тел. (044) 230-07-08, 230-07-75, e-mail: emilia.jasiuk@msz.gov.pl   

Посольство Республіки Польща у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.