Парламент посилить відповідальність за пошкодження пам'яток культури. Особливо для чиновників

Для чиновників, які довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, пропонується ввести кримінальну відповідальність.

Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект про вдосконалення системи охорони культурної спадщини. Законопроект №8202 за основу схвалили 228 народних депутатів, передає "Дзеркало тижня".

Законопроект визначає порядок вручення попередження у зв'язку з загрозою пошкодження або знищення об'єкта культурної спадщини внаслідок дій власника відповідного пам'ятника або стосовно щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.

Ухваленням даного законопроект народні депутати мають намір збільшити фінансові санкції за нанесення шкоди об'єктам культурної спадщини.

Орган з охорони культурної спадщини буде застосовувати фінансові санкції не тільки за незаконні роботи, які можуть завдати шкоди пам'ятці, але й за будь-які роботи, які проводяться без дозволу на об'єкті культурної спадщини чи його території. За такі дії передбачено штраф від 5 тис. до 15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (цей мінімум становить 17 грн).

Крім того, пропонується ввести фінансову відповідальність за порушення режиму історико-культурного заповідника (від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за не передачу знайдених під час археологічних розкопок предметів, пов'язаних з об'єктами культурної спадщини, на зберігання в музей (від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Пропонується також застосовувати фінансові санкції за розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на об'єктах культурної спадщини та на їхню територію в розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідні фінансові санкції законодавці також пропонують закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, закон пропонує внести кримінальну відповідальність для посадових осіб, які з використанням службового становища довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, а також за умисне незаконне знищення об'єкта культурної спадщини місцевого значення.

За такі діяння пропонують карати позбавленням волі від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років, або без такого, а також з конфіскацією відповідного об'єкта культурної спадщини.

Як повідомлялося, сьогодні Рада ухвалила спеціальний закон, який охоронятиме пам'ятки ЮНЕСКО в Україні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.