АНОНС: Оголошення найкращого проекту Музею Революції Гідності

У Києві відбудеться брифінг, присвячений підведенню підсумків ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 Тереторія майбутнього музею. Фото з квадрокоптера

За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі конкурсу 27 червня 2018 року в місті Києві в номінації "Музей Революції Гідності" визначено лауреатів конкурсу, які одержать 1-у, 2-у та 3-ю премії.

Оголошення переможця конкурсу відбудеться під час брифінгу.

Учасники брифінгу:

Міністр культури України – Євген Нищук

Генеральний директор "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" – Ігор Пошивайло

Представник компанії-організатора конкурсу – Бенжамін Хоссбах [phase eins]./Німеччина

Голова журі конкурсу, заслужений архітектор Німеччини – Матіас Зауербрух

Голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" – Володимир Бондарчук

Головний архітектор міста Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА – Олександр Свистунов

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи з розроблення проектно-кошторисної документації для будівництва Музею Революції Гідності.

Акредитація ЗМІ обов’язкова за тел.: 234-15-36 та e-mail: presa@mincult.gov.ua.

Час: 28 червня, четвер, 16.00

Місце: м. Київ, вул. Івана Франка, 19, Міністерство культури України, к. 222 (2-1 поверх).

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.