АНОНС: Оголошення найкращого проекту Музею Революції Гідності

У Києві відбудеться брифінг, присвячений підведенню підсумків ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 Тереторія майбутнього музею. Фото з квадрокоптера

За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі конкурсу 27 червня 2018 року в місті Києві в номінації "Музей Революції Гідності" визначено лауреатів конкурсу, які одержать 1-у, 2-у та 3-ю премії.

Оголошення переможця конкурсу відбудеться під час брифінгу.

Учасники брифінгу:

Міністр культури України – Євген Нищук

Генеральний директор "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" – Ігор Пошивайло

Представник компанії-організатора конкурсу – Бенжамін Хоссбах [phase eins]./Німеччина

Голова журі конкурсу, заслужений архітектор Німеччини – Матіас Зауербрух

Голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" – Володимир Бондарчук

Головний архітектор міста Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА – Олександр Свистунов

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи з розроблення проектно-кошторисної документації для будівництва Музею Революції Гідності.

Акредитація ЗМІ обов’язкова за тел.: 234-15-36 та e-mail: presa@mincult.gov.ua.

Час: 28 червня, четвер, 16.00

Місце: м. Київ, вул. Івана Франка, 19, Міністерство культури України, к. 222 (2-1 поверх).

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.