АНОНС: Оголошення найкращого проекту Музею Революції Гідності

У Києві відбудеться брифінг, присвячений підведенню підсумків ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 Тереторія майбутнього музею. Фото з квадрокоптера

За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі конкурсу 27 червня 2018 року в місті Києві в номінації "Музей Революції Гідності" визначено лауреатів конкурсу, які одержать 1-у, 2-у та 3-ю премії.

Оголошення переможця конкурсу відбудеться під час брифінгу.

Учасники брифінгу:

Міністр культури України – Євген Нищук

Генеральний директор "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" – Ігор Пошивайло

Представник компанії-організатора конкурсу – Бенжамін Хоссбах [phase eins]./Німеччина

Голова журі конкурсу, заслужений архітектор Німеччини – Матіас Зауербрух

Голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" – Володимир Бондарчук

Головний архітектор міста Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА – Олександр Свистунов

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи з розроблення проектно-кошторисної документації для будівництва Музею Революції Гідності.

Акредитація ЗМІ обов’язкова за тел.: 234-15-36 та e-mail: presa@mincult.gov.ua.

Час: 28 червня, четвер, 16.00

Місце: м. Київ, вул. Івана Франка, 19, Міністерство культури України, к. 222 (2-1 поверх).

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.