АНОНС: У Києві розкажуть про координацію слідчих дій та побудову Музею Майдану

Брифінг, присвячений координуванню слідчих дій ГПУ і процесів меморіалізації та музеєфікації на алеї Героїв Небесної Сотні в Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Територія майбутнього Музею Революції Гідності

 

27 червня завершився Міжнародний архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності".

Визначено переможців у двох номінаціях: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності". Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №219-р від 28.02.2018 року, замовником на проектування та будівництво цього об’єкта став Національний музей Революції Гідності. Тривають активні підготовчі роботи. Початок будівництва заплановано на жовтень 2018 року.

Водночас Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами вчинення злочинів у центральній частині Києва в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.

13 липня в Генпрокуратурі відбулася нарада за участі представників Департаменту спецрозслідувань, Українського інституту національної пам’яті, Національного музею Революції Гідності й адвокатів родин Небесної Сотні з метою координації слідчих дій і процесів будівництва меморіально-музейного комплексу. За результатами наради її учасники запрошують представників ЗМІ на брифінг.

Спікери:

Сергій Горбатюк, керівник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Наталія Бойків, заступник Голови ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Час: 17 липня, вівторок, 10.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Довідки та акредитація за телефонами: 098 661 18 33 та 063 97 259 84

Нагадуємо, що раніше Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.