АНОНС: У Києві розкажуть про координацію слідчих дій та побудову Музею Майдану

Брифінг, присвячений координуванню слідчих дій ГПУ і процесів меморіалізації та музеєфікації на алеї Героїв Небесної Сотні в Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Територія майбутнього Музею Революції Гідності

 

27 червня завершився Міжнародний архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності".

Визначено переможців у двох номінаціях: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності". Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №219-р від 28.02.2018 року, замовником на проектування та будівництво цього об’єкта став Національний музей Революції Гідності. Тривають активні підготовчі роботи. Початок будівництва заплановано на жовтень 2018 року.

Водночас Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами вчинення злочинів у центральній частині Києва в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.

13 липня в Генпрокуратурі відбулася нарада за участі представників Департаменту спецрозслідувань, Українського інституту національної пам’яті, Національного музею Революції Гідності й адвокатів родин Небесної Сотні з метою координації слідчих дій і процесів будівництва меморіально-музейного комплексу. За результатами наради її учасники запрошують представників ЗМІ на брифінг.

Спікери:

Сергій Горбатюк, керівник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Наталія Бойків, заступник Голови ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Час: 17 липня, вівторок, 10.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Довідки та акредитація за телефонами: 098 661 18 33 та 063 97 259 84

Нагадуємо, що раніше Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.