АНОНС: У Києві розкажуть про координацію слідчих дій та побудову Музею Майдану

Брифінг, присвячений координуванню слідчих дій ГПУ і процесів меморіалізації та музеєфікації на алеї Героїв Небесної Сотні в Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Територія майбутнього Музею Революції Гідності

 

27 червня завершився Міжнародний архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності".

Визначено переможців у двох номінаціях: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності". Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №219-р від 28.02.2018 року, замовником на проектування та будівництво цього об’єкта став Національний музей Революції Гідності. Тривають активні підготовчі роботи. Початок будівництва заплановано на жовтень 2018 року.

Водночас Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами вчинення злочинів у центральній частині Києва в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.

13 липня в Генпрокуратурі відбулася нарада за участі представників Департаменту спецрозслідувань, Українського інституту національної пам’яті, Національного музею Революції Гідності й адвокатів родин Небесної Сотні з метою координації слідчих дій і процесів будівництва меморіально-музейного комплексу. За результатами наради її учасники запрошують представників ЗМІ на брифінг.

Спікери:

Сергій Горбатюк, керівник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Наталія Бойків, заступник Голови ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Час: 17 липня, вівторок, 10.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2, м. Київ

Довідки та акредитація за телефонами: 098 661 18 33 та 063 97 259 84

Нагадуємо, що раніше Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.