Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру

2 липня на сайті Харківської міської ради зареєстрували петицію з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста.

Автором петиції від імені ініціативної групи харків’ян #SaveKharkiv виступла керівник напряму "Культурні проекти" фонду "Харків із тобою" Олена Рофе-Бекетова, повідомляє Kharkiv Today.

"Останніми роками в центрі міста ведеться системне знищення історичної пам’яті: будинки, які складають неповторне архітектурне обличчя Харкова і зберігають у собі відбитки історії, доводяться до аварійного стану та руйнуються. Місто втрачає свою культурну, історичну унікальність та економічну привабливість і набуває вигляду неохайного провінційного містечка, кубла для бездомних", — мовиться в петиції.

Щоб це зупинити, автор петиції висунула низку вимог:

-       зупинити руйнування і знесення будівель у межах історичних ареалів Харкова, які визначені проектом визначення меж історичних ареалів м. Харкова, розробленим УкрНДІпроектреставрація в 2007 році;

-       до кінця 2018 року міська влада повинна дати завдання профільним департаментам розробити й затвердити, а з 2019 року — впровадити в роботу програму зі збереження й використання культурної спадщини Харкова.

-       провести аудит власників і користувачів пам’ятників культурної спадщини, розташованих на території Харкова, наявності договорів між власниками і органами охорони культурної спадщини, а також виконання умов приватизації та охоронного договору.

-       Якщо таких угод немає, вимагати їх укладання. А також карати штрафами, якщо власник чи користувач ухиляється від укладання охоронних договорів і не виконує умови приватизації.

Влада міста повинна буде розглянути петицію, якщоза 90 днів її підпише п’ять тисяч осіб.

Як повідомлялося, на могилі учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.