У рівненську бруківку вмонтували п'ять каменів на честь убитих нацистами. ФОТО

У Рівному 26 липня встановили п’ять "каменів спотикання" — меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933—45 роках.

Про це повідомляє "Громадське радіо".

Один із "каменів спотикання" присвячений отцю Володимиру Мисечку — рівненському священнослужителю, який відмовився від співпраці з окупаційною владою. 15 жовтня 1943 року його розстріляли. Його "камінь спотикання" встановили біля входу у Свято-Воскресенський собор.

Фото: mnemonika.org.ua

Яків Сухненко, який рятував євреїв під час Другої світової війни, був розстріляний нацистами у Києві у 1943 році. У 1983 році Сухненка визнали Праведником народів світу (так Ізраїль відзначає неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям).

Його "камінь спотикання" встановили на провулку Ігоря Волошина. Єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам встановили меморіальні знаки на вулиці Соборній, 96.  Яків Крулик та його малолітня донька Рахель вчинили суїцид, щоб уникнути розстрілу.

Поетесі Зузанні Гінчанці, закатованій гітлерівцями, заклали перший камінь на Театральній площі, де минуло її дитинство.

 Фото: Громадське радіо

Камені встановлюють за принципом одна жертва — один камінь. У світі заклали близько 69 тисяч таких каменів. 

Ініціатор ідеї — німецький митець Гюнтер Демніг. Так він намагається зберегти пам’ять про жертв нацизму. Меморіальні знаки зазвичай встановлюють там, де жили жертви нацизму.

"Принципова позиція автора, щоб власноруч встановлювати ці знаки. Наша черга  прийшла через рік. Рівне стало другим містом після Переяслава-Хмельницького, де встановили "камені спотикання", — розповів голова громадської організації "Мнемоніка" Максим Гон.

Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв  докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз