У рівненську бруківку вмонтували п'ять каменів на честь убитих нацистами. ФОТО

У Рівному 26 липня встановили п’ять "каменів спотикання" — меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933—45 роках.

Про це повідомляє "Громадське радіо".

Один із "каменів спотикання" присвячений отцю Володимиру Мисечку — рівненському священнослужителю, який відмовився від співпраці з окупаційною владою. 15 жовтня 1943 року його розстріляли. Його "камінь спотикання" встановили біля входу у Свято-Воскресенський собор.

Фото: mnemonika.org.ua

Яків Сухненко, який рятував євреїв під час Другої світової війни, був розстріляний нацистами у Києві у 1943 році. У 1983 році Сухненка визнали Праведником народів світу (так Ізраїль відзначає неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям).

Його "камінь спотикання" встановили на провулку Ігоря Волошина. Єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам встановили меморіальні знаки на вулиці Соборній, 96.  Яків Крулик та його малолітня донька Рахель вчинили суїцид, щоб уникнути розстрілу.

Поетесі Зузанні Гінчанці, закатованій гітлерівцями, заклали перший камінь на Театральній площі, де минуло її дитинство.

 Фото: Громадське радіо

Камені встановлюють за принципом одна жертва — один камінь. У світі заклали близько 69 тисяч таких каменів. 

Ініціатор ідеї — німецький митець Гюнтер Демніг. Так він намагається зберегти пам’ять про жертв нацизму. Меморіальні знаки зазвичай встановлюють там, де жили жертви нацизму.

"Принципова позиція автора, щоб власноруч встановлювати ці знаки. Наша черга  прийшла через рік. Рівне стало другим містом після Переяслава-Хмельницького, де встановили "камені спотикання", — розповів голова громадської організації "Мнемоніка" Максим Гон.

Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв  докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.