У рівненську бруківку вмонтували п'ять каменів на честь убитих нацистами. ФОТО

У Рівному 26 липня встановили п’ять "каменів спотикання" — меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933—45 роках.

Про це повідомляє "Громадське радіо".

Один із "каменів спотикання" присвячений отцю Володимиру Мисечку — рівненському священнослужителю, який відмовився від співпраці з окупаційною владою. 15 жовтня 1943 року його розстріляли. Його "камінь спотикання" встановили біля входу у Свято-Воскресенський собор.

Фото: mnemonika.org.ua

Яків Сухненко, який рятував євреїв під час Другої світової війни, був розстріляний нацистами у Києві у 1943 році. У 1983 році Сухненка визнали Праведником народів світу (так Ізраїль відзначає неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям).

Його "камінь спотикання" встановили на провулку Ігоря Волошина. Єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам встановили меморіальні знаки на вулиці Соборній, 96.  Яків Крулик та його малолітня донька Рахель вчинили суїцид, щоб уникнути розстрілу.

Поетесі Зузанні Гінчанці, закатованій гітлерівцями, заклали перший камінь на Театральній площі, де минуло її дитинство.

 Фото: Громадське радіо

Камені встановлюють за принципом одна жертва — один камінь. У світі заклали близько 69 тисяч таких каменів. 

Ініціатор ідеї — німецький митець Гюнтер Демніг. Так він намагається зберегти пам’ять про жертв нацизму. Меморіальні знаки зазвичай встановлюють там, де жили жертви нацизму.

"Принципова позиція автора, щоб власноруч встановлювати ці знаки. Наша черга  прийшла через рік. Рівне стало другим містом після Переяслава-Хмельницького, де встановили "камені спотикання", — розповів голова громадської організації "Мнемоніка" Максим Гон.

Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв  докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"