Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею

5 липня Верховна Рада проголосувала за постанову "Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі". 294 народних депутати підтримали рішення про створення музею.

Документ, який набув чинності з моменту прийняття, передбачає присвоєння місцю археологічних розкопок на Поштовій площі статусу пам’ятки національного значення та створення музею. У такий спосіб парламент рекомендує Кабінету міністрів ужити заходів для збереження об’єктів історико-культурної спадщини на Поштовій площі та створити музей під назвою "Центр середньовічного міста", — передає "Антиквар".

У пояснювальній записці наголошується, що музей має стояти на автентичній основі, на тому самому місці, де археологи розкопали культурний шар ХІІ століття.

Головним змістом музеєфікації досліджених на Поштовій площі об’єктів є їх збереження "in situ" (тобто, у місці виявлення). Будівництвом і подальшою долею підземного археологічного музею (створеного саме на Поштовій площі!) має опікуватися державна влада… Нема сумніву, що такий музей, під який бажано віддати весь підземний простір стане місцем паломництва киян і гостей столиці", — підкреслюють автори проекту.

Окрема пропозиція — внести об’єкт культурної спадщини "Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва" на Поштовій до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією "Пам’ятки національного значення". Таким чином на території об’єкта заборонять проводити будівельні роботи.

Розкопки на Поштовій площі велися у 2014—2017 роках на площі понад 2000 кв. м. Археологи віднайшли частину міста ХІІ століття, з дерев’яними парканами, настилами, рештками зрубів та інших споруд.

Компанія "Хенсфорд-Україна" планувала звести тут підземний торговельно-розважальний центр. Забудовник запропонував компромісний варіант із відведенням під музей частини одного з поверхів ТРЦ та можливість побачити фрагмент розкопок крізь скляну підлогу.

21 червня Київської міської ради ухвалила рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".