Медведчук усе-таки буде у фільмі про Стуса

Епізод суду над українським дисидентом Василем Стусом фільму "Стус", у якому фігуруватиме адвокат поета Віктор Медведчук, обіцяють дозняти найближчим часом.

Про це офіційно заявла знімальна група кінострічки на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У заяві сказано, що одною з причин видалення сцени суду з останніх чернеток сценарію була позиція сина дисидента Дмитра, яку він озвучив на камеру.

"Крім того, розуміючи, що картина виходитиме в прокат в розпал передвиборчої кампанії, ми не хотіли робити пам’ять про велику людину інструментом політичних впливів та аргументів", — додають автори стрічки.

Проте вони визнали, що численні прохання з боку громадськості повернути сцену до фільму свідчать про суспільний запит на присутність у фільмі сцени суду над Василем Стусом за участі його адвоката Віктора Медвечука:

"Ми визнаємо, що, видаляючи з останнього драфту сценарію серед іншого і цю сцену, ми не достатньо відповідально підійшли до аналізу її значущості для суспільства".

Тому знімальна група офіційно пообіцяла дозняти сцену суду найближчим часом і повідомити про це окремо.

Нагадаємо, 10 серпня стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був відомий зараз проросійський політик Віктор Медведчук.

Ця звістка збурила велику дискусію в соціальних мережах та ЗМІ. Член Ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран навіть запропонував флешмоб із хештегом #фільмПроСтусаБезЦензури.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив  очільникам Мінкульту та Держкіно "зробити все можливе", щоб історія Василя Стуса була подана "чесно, повністю і без перекручувань".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".